Аварія на Чорнобильській АЕС
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
?ні території Зони після припинення традиційної господарської діяльності. (без урахування інтенсивності вітрового переносу радіонуклідів у випадку пожеж) [4, с. 35].
Біогенний перенос і техногенна міграція радіонуклідів за межі Зони в цілому незначні.
Радіаційний вплив викликав руйнування біоценозів на площі, що займає не більш як 0,3% частини Зони, що відноситься до території ЗВ. На 2-3% цієї території здійснюється діяльність у межах міст та промзон, а на решті 97% - зміни біоценозів визначаються не радіонуклідним забрудненням, а припиненням діяльності людини.
Основними радіаційно небезпечними обєктами у Зоні є: обєкт Укриття, проммайданчик ЧАЕС, пункти поховання і тимчасової локалізації радіоактивних відходів (РАВ), став - охолоджувач ЧАЕС.
За максимальними оцінками, в обєкті "Укриття" зосереджено близько 180 тонн ядерного палива, що містить радіоактивні речовини з активністю більше 740109 МБк. Крім паливовмісних мас, в обєкті "Укриття" зосереджена велика кількість радіоактивних відходів, що складаються із залишків активної зони зруйнованого реактора, реакторного графіту, забруднених металевих і будівельних конструкцій енергоблоку.
У сховищі відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) ЧАЕС на 1 січня 1997 року було 17473 відпрацьованих тепловиділяючих збірок. Обсяг відходів, накопичених на ЧАЕС, оцінюється величинами: твердих РАВ - 34078 м3, рідких РАВ - 10186 м3, щорічно в результаті діяльності ЧАЕС утворюється 1852 м3 твердих РАВ, 1013 м3 рідких РАВ.
У техногенному шарі проммайданчику ЧАЕС навколо обєкту Укриття знаходиться значна, досі не визначена, кількість радіоактивних матеріалів, у тому числі паливовмісних мас. Місце розташування проммайданчику ЧАЕС характеризується можливістю розвитку підтоплення з ризиком активізації механічної суфозії або пливуноутворення піщано-суглинистих порід на межі з фундаментами споруд.
В устаткованих у ході аварійних та дезактиваційних робіт двох пунктах поховання (ППРВ) та численних пунктах тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) зосереджені радіоактивні матеріали, загальний запас активності яких оцінюється в 14,06109 МБк із сумарним обсягом близько 1 млн.м3.
Став-охолоджувач ЧАЕС - водойма площею 22,9 км2, що вміщує 160 млн.м3 води. У 1996 році середня забрудненість води у ставі-охолоджувачі становила: 137Cs - 4,07103 Бк/л, 90Sr - 2,74103 Бк/л. Сумарна активність радіонуклідів у донних відкладах досягала: 90Sr до 1,29108 МБк, 137Cs до 2,96107 МБк та 238Pu до 1,11105 МБк. Радіаційне забруднення ґрунтових вод у районі дренажної завіси ставка-охолоджувача досягло свого піку у 1990-1992 рр. В наступні роки на цьому обєкті спостерігалося покращення радіаційного стану, однак і в даний час залишається дуже небезпечним накопичення радіоактивності у ньому.
Аварія на Чорнобильській АЕС, увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій XX століття, наслідки якої будуть позначатись на житті кількох поколінь людей. Чорнобильська катастрофа супроводжувалась викидом великої кількості радіонуклідів в навколишнє середовище, вона призвела до значних людських та матеріальних втрат, погіршення стану здоровя населення, завдала непоправної шкоди українській культурі. На забруднених територіях зараз проживає 2,6 млн. чоловік.
Населення Зони мешкає у тій частині ЗБВ, що знаходиться під управлінням місцевих Рад. У звязку із законодавчою забороною постійного проживання населення в ЗБВ продовжується процес відселення з неї жителів. За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, була проведена велика робота по організації переселення. Проте, на 1 липня 1998 р. у населених пунктах Житомирської області мешкало 6128 осіб, а у Київській - 243 особи.
На повільність темпів відселення впливають економічні, соціально-психологічні, демографічні і адміністративні та правові фактори, а саме:
Глибока економічна криза, що призвела до різкого падіння доходів населення. Все складніше забезпечити мінімально допустимий рівень життя навіть у місцях постійного проживання. Існують реальні побоювання ускладнити матеріальні проблеми і невлаштованість сімї в районах нового поселення, втратити передбачені законом пільги для осіб, що проживають в Зоні.
Небажання частини населення покидати рідні місця, оскільки психологічний удар у перший післяаварійний період, почуття побоювання за власне здоровя та здоровя дітей поступово притупились і стали фактором повсякденного життя. Також впливовим чинником стає статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та передбачені законом компенсації та пільги.
Необхідність надання додаткового житла молодим сімям, що утворилися.
Обмежені можливості органів державної влади для впливу як на осіб, що отримали житло у "чистих" районах, але залишились проживати в Зоні, так і по відношенню до осіб, що постійно проживають і прописані у Зоні.
Проблемою залишається відселення громадян, які самочинно повернулися в ЗВ. На 01.07.1998 р. налічувалося 660 таких осіб. Проведені дослідження місць несанкціонованого поселення у ЗВ виявили, що діапазон доз опромінення населення, особливо внутрішнього, залежить від певних режимів поведінки та раціону харчування. Концентрація 137Cs в диких тваринах, рибі, грибах становить десятки КБк/кг, тому при високому рівні споживання вони забезпечують дозу внутрішнього опромінення від декілька десятих до одиниць мЗв/рік. Відповідно до даних дозиметричної паспортизації населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильс