Зооморфні зображення на мальованій кераміці культури Кукутень-Трипілля
Контрольная работа - Культура и искусство
Другие контрольные работы по предмету Культура и искусство
?льська культура не пропонує масовий матеріал з цими представниками фауни. Саме поодинокість знахідок є причиною цієї прогалини. Та все ж деякі дослідники звертаються і до цієї тематики. Так Б. Рибаков орнамент посудини з Крутобородинець ІІ, де у верхньому ярусі намальовані звірі, пояснює як весняне замовлення добробуту в землеробстві, скотарстві та полюванні. Підставою для такого припущення є тлумачення дослідником зображень собаки і оленя як символів успішного полювання, козу и козла символами родючості, гусеницю знаком зораної землі (ознака весни). Зображення ознак статі на малюнках звірів є свідченням про весняний, яровий час.
Решта науковців пояснює зображення кози, бика, оленя через призму загальних міфологічних уявлень.
Бовин доволі оширений образ у Трипіллі, проте домінує він все ж таки у пластиці, а не серед орнаментальних смуг. Зазвичай прийнято трактувати зображення бовина як образ бика, який втілює могутність та відповідає чоловічій статі. В.І. Балабіна аналізуючи трипільську зооморфну пластику дійшла висновку, що зустрічаються фігурки обох статей, причому зображень корів більше. Вагомість цього образу дослідниця повязує зі збігом строків вагітності великої рогатої худоби та у людини 10 місячних місяців.
В.І. Маркевичу трапився чудовий екземпляр зображення корови. На великому уламку глиняної посудини зображені корова з підпущеним телям, а під нею бітрикутна жіноча фігура, як вважає дослідник, богиня плодючості або її жриця з піднятими руками. Дослідник вважає, що це магіко-релігійна композиція, яка викликала за уявленнями трипільців, добробут у поголівї худоби та достаток молочних продуктів.
Для сакральних зображень різних традицій підняті вгору і розкинуті в боки жіночі руки та роги корови метафорично відповідають серпанку місяця.
Олень теж зустрічається досить рідко, відомі зображення заключні у процесіях тварин. Т.Г.Мовша висуває припущення про широке розповсюдження в трипільсько-кукутенському середовищі культу небесного оленя, що відобразилось на орнаментації невеликої чаші з поселення Жванецької локальної групи Костешти IVв Північній Молдавії. На внутрішній поверхні чаші зображене оленя і солярний знак. Але таке припущення видається дещо перебільшеним, оскільки такі висновки на основі одного фрагмента є передчасними.
Таким чином бачимо, що науковці виказують різні думки з приводу семантики зооморфних зображень, але домінуючою є все ж ідея охоронної функції цих малюнків.
Висновки
Трипільська культура України, дослідження якої триває понад 100 років розкрила нам великий пласт знань про первісний лад доби енеоліту Східної Європи. Дослідники висувають все нові і нові припущення, які доповнюють картину уявлень про цю культуру. Увага науковців зосереджена на важливих питаннях структури суспільства, питаннях демографії, проявах побуту трипільського населення, як-то планування поселень і житлобудування, питаннях господарства: гончарство, ткацтво, знаряддя праці, металообробка тощо, але найбільш показовим та дослідженим є керамічне виробництво. Кераміка з її яскравою орнаментацією є візитівкою даної культури, оскільки саме дослідження керамічних комплексів, їхні орнаментальні мотиви є основним історичним джерелом, яке дає найважливішу інформацію про цю культуру
У наукових працях ґрунтовно досліджено трипільське гончарство. Нашу увагу привернув столовий посуд, оскільки саме на ньому зустрічаються цікаві нам зображення тварин. Вони зявляються на посудинах у періоді ВІІ/СІ (за Т.Пассек), та повязуються з переходом до біконічних та сфероконічних форми. Переважно зустрічаються на грушоподібних посудинах, горщиках, кубках, амфорах рідше на мисках. Перші знахідки трапляються у західному регіону, а на період СІ починають траплятись і на східному, в результаті поширення на весь ареал заселення носіїв культури Кукутень-Трипілля.
Зооморфні зображення представлені досить розмаїто: бик, олень, кози собаки. Рисунки биків, оленів, кіз виконані реалістично. Окрему категорію складають стилізовані зображення собак, які за Л. Богаєвським називають стрічковими. Зображення профільні, виконані контурно, силуетно присутні доповнення (солярні, місячні знаки, рослинність), які допомагають вибудувати їх хронологічно, локально, встановити етнокультурні особливості. Найбільша увага приділена зображенням собак, які домінують на керамічному матеріалі, тоді як решта зображень представлені поодинокими знахідками.
Важливим моментом є відсутність реалістичних зображень тварин в орнаментиці сусідніх культур, лише такі елементи як спіраль, геометричні фігури трапляються у культурах Боян, Гумельниця, Петрешті. Тобто сміливо можна говорити про місцеве походження даного явища. С.М. Бібіков навіть припускає існування трипільського звіриного стилю.
Показовим є той факт, що на всьому ареалі розселення від Пута до Дніпра ці зображення виникають у розвинений етап (перехід від ВІІ до СІ), але із загальною тенденцією до поступового посилення стилізації рисунка, схематизму образу тварини, що йде із заходу на схід та супроводжується поступовою втратою усвідомлення значення цих зображень. Розосередження посудин як місцевого виготовлення так і імпорту по всьому регіону демонструє тісний звязок між поселеннями навіть на дуже великих відстанях.
Окреме питання інтерпретацій зооморфізму. Відсутність прямого звязку з міфологічною традицією, відображеною у писемних джере?/p>