Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків (Внешнеэкономическая деятельность комерческих банков)

Информация - Банковское дело

Другие материалы по предмету Банковское дело

?ські документи) виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Під валютним регулюванням розуміється діяльність держави, спрямована на регламентування розрахунків і порядку здійснення угод з валютними цінностями. Країни за допомогою валютного регулювання прагнуть поставити під контроль держави валютні операції, надання іноземним юридичним і фізичним особам кредитів і позик, ввіз, вивіз і переказ валюти за кордон і тим самим підтримувати рівновагу платіжного балансу і стійкість валюти. В міру поглиблення кризових явищ спостерігається тенденція розширення сфери валютного регулювання. У багатьох країнах установлені ліміти вивозу валюти за кордон, введена спеціальна система дозволів на надання кредитів іноземним юридичним особам і т.д. Валютне регулювання є нормативним, тобто здійснюється головним чином шляхом висновку міжнародних валютних угод і видання нормативних актів. Деякі країни зобовязують експортерів своєї країни здавати виручені їм суми в іноземній валюті або депонувати її у визначених ситуаціях. Валютне законодавство багатьох західноєвропейських держав установлюють регламентацію національних валютних ринків. У багатьох країнах валютне законодавство передбачає установлення валютних рахунків, ліміти вивозу валюти. Необхідність валютного регулювання полягає в прагненні мінімізувати валютні ризики.

Валютні обмеження це законодавчі або адміністративні заборони, лімітування і регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і валютними цінностями. Валютні обмеження є однією з форм валютної політики.

Валютні обмеження переслідують різноманітні цілі: вирівнювання платіжного балансу, підтримка валютного курсу, концентрацію валютних цінностей для рішення державних поточних і стратегічних задач.

Закон про валютне регулювання визначає лише основні положення регулювання валютної сфери. У цьому звязку велике значення мають нормативні акти в області валютного регулювання.

Валютна політика на Україні виявилася одним зі слабких місць у програмі економічних перетворень.

У процесі розробки програми валютного регулювання варто враховувати досягнутий рівень розвитку валютного ринку, необхідність сприяння розвитку банківсько-фінансового сектора, залежність економіки від автономного (критичного) імпорту (насамперед енергоносіїв), а звідси і необхідність усілякого стимулювання збільшення експортних надходжень і іноземних інвестицій .

Режим валютного курсу повинний передбачати можливість його регулювання з урахуванням темпів внутрішньої інфляції й інтересів експортерів. Останнє найбільш важливе для України, що не має значних іноземних інвестицій і доступу до зовнішніх кредитів, у звязку з чим експортери є основним джерелом іноземної валюти.

Таке регулювання повинне здійснюватися ринковими методами.

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, про стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах повноважень.

Органами валютного регулювання в Україні є:

  1. Національний банк України який здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, забезпечує виконання уповноваженими банками функцій по здійсненню валютного контролю і є головним органом валютного контролю.
  2. Уповноважені банки, що здійснюють контроль за валютними операціями, що виробляються резидентами і нерезидентами через ці банки.
  3. Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що виробляються резидентами і нерезидентами на території України.
  4. Міністерство звязку України здійснює контроль за дотриманням правил поштових переказів і пересилання валютних цінностей через державний кордон України.
  5. Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через державний кордон України.

Національний банк України в сфері валютного регулювання здійснює також:

- державну валютну політику, виходячи з принципів загальної валютної політики в Україні;

- складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс;

- контролює дотримання ліміту зовнішнього державного боргу України;

- видає обовязкові до виконання нормативні акти по здійсненню операцій на валютному ринку України;

- робить видачу ліцензій на здійснення валютних операцій і прийняття рішень про їхнє призупинення;

- робить нагромадження, заощадження і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики.

Виходячи з цього, валютну політику держави можна розділити на дві частини: поточна і перспективна. Поточна складається в організації повсякденного оперативного регулювання поточної валютної конюнктури, а перспективна - у здійсненні довгострокових структурних змін у міжнародному валютному механізмі, що реалізується через участь держави в міждержавних угодах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій.

 

З метою підвищення надійності і стабільності банківської системи України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків, з метою допущення на ?/p>