Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
с. голів, - що ненайвищий показник в Україні. У Сумській області поголівя дещо менше (750-900). В основному переважає молочно-мясний напрямок, а навколо великих міст (Харків, Суми, Полтава, Кременчук) переважає молочний напрямок.
Тут зберігаються традиційні для району мясо-сальний і сальний напрямок свинарства. поголівя свинейна 100га орної землі у Полтавлькій та Харківській областях становить понад 35голів, у Сумській 30-35. поголівя свиней у Полтавській та Харківській області також наближається до максимальго в Україні понад 600тис. голів.
Тваринництво є сировинною базою для мясної промисловості. У торгівлі харчовими продуктами мясо поступається лише хлібобулочним виробам. Головними підприємствами цієї галузі є мясокомбінати, що зосереджені в основному у великих містах, а також у районах розвитку тваринництва. Найбільшими у Північно-Східному економічному районі є Харківський та Полтавський.
За останні роки виробництво мясної продукції значно зменшилось (таблиця 3). За даними таблиці вцілому у Північно-Східному економічному районі у 1998р. порівняно з 1997р. виробництво мяса скоротилося на 12,5%, а порівнянні з 1990р. на 61%.
Такий стан у галузі має декілька передумов. Однією з причин є скорочення споживчого ринку, тому що у 90-х роках доходи населення значно скоротилися, що призвело до зміни раціону. Так, споживання мясопродуктів зменшилося, а збільшилося споживання хлібопродуктів та картоплі.
Молочна промисловість. Серед галузей харчової промисловості молочна промисловість займає третє місце за обсячгами після Мясної та хлібопекарської. Молочно промисловість обєднує такі основні виробництва: маслоробне, сироробне, виробництво незбираного молока та молококонсервне.
На розміщення молокопереробних заводів впливає сировинний чинник та наявність масового споживача. Так, вироблення продукції з незбираного молока пастеризованого молока, сметани, кефіру, ряжанки розміщене у великих містах, тобто орієнтоване на масового споживача. Виробництво масла, сиру, молочних консервів зосереджено в невеликих містах і селищах, у сільськогосподарських районах з розвинутим молочним тваринництвом.
З початку 90-х рр. кількісьт видоїного молока скоротилась майже у 32 рази. Зі зменшенням загальних надоїв змінилася і загальна структура розподілу молочних ресурсів. Приватний сектор продає свій товар з минулою інтенсивністію, але сільськогосподарські підприємства, продукція яких складала у 1994р. 94,1% загального ринку молока, у 1997р. забезпечують продукцією лише 64% ринку молока.
За даними таблиці 4 виробництво молока у Північно-Східному економічному районі за період 1990-1998 рр. зменшилось на 49%. При цьому обєми продажу переробних підприємств знизилися у 7 раз.
Проблеми молочних підприємств почалися на початку 90-хх рр., коли на сільськогосподарську продукцію були офіційно відпущені ціни та скоротились дотації на неї: ціни на незбиране молоко піднялись у 5р. Наслідком подорожчання було таке ж різке зниження купівельної проможності населення та, як наслідок, зменшення обємів споживання сільськогосподарської продукції, що викликало штучний надлишок її. Для господарств утримання молочного стада стало збитковим.
На фоні загального спаду виробництва у галузі деяким гігантамт вдається нарощувати обєми виробництва. Зразком такого господарства є ОАО “Харківський молокомбінат”, що випускає молоко під маркою “Т-молоко”.
Добре розвинуті маслоробна і сироварна галузі. Найбільші молококонсервні заводи у Купянську (Харківська область) і Біликах (Полтавська область). У Хоролі (Полтавська область) на основі молока виробляється дитяче харчування.
На скорочення виробництва харчових продуктів вплинуло звуження внутрішнього ринку продовольства через низьку купівельну спроможність населення, а також втрата зовнішніх ринків. На роботі підприємств негативно позначається імпорт продукції з консервантами, що подовжує термін її зберігання. Тим часом з торговельної мережі витісняється якісна вітчизняна продукція.
Отже, маючи потужну сировинну базу, харчова промисловість району за обсягами виробництва поступається тільки машинобудуванню.
- Торгівля продуктами у регіоні та проблеми формування ринку продовольчих товарів.
Визначальним елементом продовольчого ринку, активною силою, що рухає весь ринковий механізм, є попит. Споживчий ринок продуктів харчування був і буде завжди через те, що попит на продовольство є невідємним атрибутом життєдіяльності населення. У макроекономічному плані до основних факторів формування попиту на продовольство належать такі: чисельність населення, тенденції розвитку демографічних процесів; рівень доходів населення; професійна структура зайнятих у галузях господарства.
Чисельність населення України скорочується: 1991р. 51,9 млн. чол, 1998р. 50,5 млн. чол. Головними факторами зменшення чисельності населення є перевищення смертності над народжуваністю та фактор зовнішньої міграції.
В структурі населення за статевою ознакою пеерважають жінки (53%), потреба яких у харчових речовинах та енергії нижча, ніж у чоловіків. Рівень урбанізації в Україні у 90-х рр. є стабільним. У міських поселеннях проживає 68% всього населення, причому 49 міст мають населення понад 100 тис чоловік в кожному. Це створює територіальний розрив між концентрацією міських жителів споживачів продуктів харчування та сільською місцевістю, де ці продукти в основному виробляються.
<