Значення бігу як оздоровчого засобу
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
отовчому (початковому) періоді його принципи наступні:
1) уся дистанція розділяється на відрізки по 100-200 м.;
2) швидкість не висока, як і при тривалому бігу - 1км за 6-7 хв.;
3) інтервали відпочинку - пасивні або з ходьбою і виконанням гімнастичних вправ; тривалість інтервалу відпочинку залежить від підготовленості.
Однією з необхідних умов оздоровчого ефекту повільного бігу є постійне прагнення до збільшення часу максимальної пробіжки. Але до виконання цієї умови треба підходити поступово, у міру готовності організму до великих навантажень.
ВИСНОВКИ
Отже, оздоровчий біг є найбільш простим і доступним (у технічному відношенні) видом циклічних вправ, а тому й самим масовим. По підрахунках, біг як оздоровчий засіб використовують більше 100 млн. людей середнього й літнього віку нашої планети. Оздоровчий біг має корисні властивості, які важко відтворити якими-небудь іншими видами фізичного навантаження. У першу чергу, це сприятливий вплив на серцево-судинну систему, особливо на рівні дрібних судин - артеріол, венул, капілярів.
У лікувальній практиці біг не є основною лікувальною методикою, скоріше це додатковий метод. Звичайно рекомендується додавати біг до інших методик не раніше ніж через місяць після початку занять, а при серйозних захворюваннях через рік і більше.
Перед початком бігових тренувань варто памятати і дотримуватися наступних правил:
- перед тренуванням ретельно перевірте справність свого взуття;
- на ноги варто надягати товсті шкарпетки із суміші вовни і бавовни;
- навантаження повинно наростати поступово;
- бігати слід не рідше 3-х разів на тиждень і не менше 20 хв.;
- не слід збільшувати швидкість бігу навіть побачивши інших бігунів;
- постійно варто зміцнювати мязи зводу ступень, щоб уникнути розвитку плоскостопості;
- найбільший тренувальний ефект досягається тоді, коли тривалість бігу наближається до 1 години;
- варто стежити за частотою пульсу (ЧСС) - вона не повинна бути більше, ніж 180 ударів у хв. мінус ваш вік.
Перед бігом обовязково потрібна розминка. Під час розминки в організмі відбуваються наступні фізіологічні зміни:
- збільшується артеріальний кровообіг і підвищується кровяний тиск;
- збільшується температура мязів і їхня еластичність;
- зростає легеневий і бронхіальний потік крові;
- подих стає більш частим і глибоким;
- активність процесів травлення й усмоктування знижується;
- розширюються судини шкіри.
Існує ряд протипоказань, за яких біг заборонений, а саме:
- вроджені пороки серця та мітральний стеноз (звуження передсердно-шлункового отвору);
- перенесений інсульт або інфаркт міокарда;
- різко виражені порушення серцевого ритму, типу миготливої аритмії;
- недостатність кровообігу або легенева недостатність будь-якої этиології;
- висока артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск 180 на 110 і вище), стійка до дії медикаментозної терапії;
- хронічні захворювання бруньок, тиреотоксикоз і цукровий діабет, не контрольований інсуліном;
- глаукома і прогресуюча короткозорість, що загрожує відпаданням сітківки;
- будь-яке гостре захворювання, включаючи простудні, а також загострення хронічної хвороби.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Енциклопедія здоровя. К., 2000.
- Сестринська справа / Під ред. А.Ф. Краснова. - Самара, ГП "Перспектива", 1998. -С. 128-131.
- А.Н. Коробов О беге почти все. - М. 1986г.
- Амосов Н. М. Енциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья -
М.: Издательство АСТ, Донецк : Сталкер, 2002. - 192 с. - Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека. СПб. МГП "Петрополис", 1992г. - 123с.
- Апанасенко Н.И., Дубинин Г.В. Факторы, определяющие экономичность бега // Смоленск. 1998.
- Бехтерева Н. П. Мозговіе коді психической деятельности человека / Н.П. Бехтерева. - Л.: Медицина, 1974. - 151 с.
- В.М.Волков, Е.Г. Мильнер Человек и бег. - М. 1987г.
- Вайнбаум Я.С. Гигиена физического воспитания и спорта. Уч. Пос.
- Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. - М: Просвещение, 1991. - 64с.
- Виру А.А., Смирнова Т.А. Аэробные упражнения. - М. ФиС. 1988. - 196с.
- Волков В. М. , Мильнер Е. Г. Человек и бег. М. : ФИС, 1987.
- Гилмор Г. Бег ради жизни. -М. : ФИС, 1976.
- Гусалов А. Х. Физкультурно-оздоровительные группы. -М. : ФИС, 1987.
- Довганик М. С. Фізіологічні механізми впливу оздоровчого бігу на розумову та фізичну працездатність студентів-медиків: Автореф. дис... канд. биолог. наук: спец.14.00.17 „Нормальная физиология" / М. С. Довганик. - Львів, 1994. - 24 с.
- Донской Д. Д. Методические рекомендации по технике оздорови- тельной ходьбы и оздоровительного бега. -М. : ФИС, 1983.
- Е.Г. Мильнер Формула жизни. М. 1991г.
- Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 231с.
- Купер К. Новая аэробика. Система оздоровительных физических упражнений для всех возрастов. Сокр. пер. с английского. С. Шениламан. М.: ФиС 1976 - 127с.
- Л.И. Верещагин Оздоровительный бег: с чего начинать?
- Мильнер Е. Г. Медико-биологические аспектьі оздоровительного бега // Е. Г.Мильнер. Теория и практика физической культурьі. - 1986. - № 3. - С. 33-35.
- Мотылянская Р. Е. Дозированная ходьба и оздоровительный бег: Методические рекомендации. -М. , 1982.
- О.Л. Доленко Берегите суставы. - М. 1990г
- Пшенникова М. Г. Адаптация к физическим нагрузкам // М. Г. Пшенникова. Физиология адаптационньіх процессов. - М.: ?/p>