Знайомство з Ефіопією та Кенією
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?ків. Країна поділена на 14 національно-адміністративних районів.
Населення. Населення Ефіопії багатонаціональне.3/4 населення складають народи амгара, оромо, третій за кількістю народ тіграї. Крім того, у країні проживають ще близько тридцяти народів як африканського походження сідамо, шангалла, сомалі, так і неафриканського індійці, єменці, вірмени. Офіційною мовою є амгарська, але використовуються також тигре, галла, англійська, арабська, і ще близько сімдесяти місцевих мов і наріч. Більшість жителів Ефіопії належить до так званої ефіопської раси, що займає поміжне становище між європеоїдною та негроїдною расами. Для них характерні тонкі риси обличчя, смаглява шкіра, хвилясте волосся.
Близько 45% ефіопів сповідують іслам, 40% - православя (Ефіопска православна церква), інші жителі дотримуються традиційних вірувань.
Природний приріст населення в країні високий 30%, майже 45% населення країни складають діти та підлітки.
Жителі носять традиційний одяг довгі сукні й накидки, прикрашені орнаментом і вишивкою. Живуть вони в круглих або прямокутних хатинах із конусоподібним соломяним дахом.
Більшість населення проживають у селах. Міськіжителі складають лише 17%. Найбільшими містами є Аддис-Абеба (2,7 млн осіб), Дире-Дауа (128 тис. осіб), Гондер (98 тис. осіб).
Аддис-Абеба столиця Ефіопії, поетична назва якої в перекладі з амхарської мови означає нова квітка. Місто було засноване в 1889 р. на висоті 2500 м над рівнем моря імператором Менеліком II. Центр міста побудований у стилі модерн, однак схожі будинки важко знайти. Виділяється своєю грандіозністю Будинок Африки, де проходять зустрічі керівників африканських країн. Окраїни міста забудовані одноповерховими глинобитними будиночками, які поступово зносять, а на їхньому місці зводять новобудови. В Аддс-Абебі є два університети, там розміщується резиденція економічної комісії ООН в Африці. Визначними памятками міста є палац імператора Менеліка II, коптський храм Святої Трійці, знаменитий відкритий ринок Меркато, археологічний і національний музей. В Аддис-Абебі зосереджена більша частина підприємств переробної промисловості країни.
Культура. Культурні традиції народів, що населяють Ефіопію, сягають корінням глибокого історичного минулого. Із часів Аксумського царства існує ефіопська писемність. Мова Аксумського царства гииз до XIX ст. залишалася мовою ефіопської літератури та зараз використовується для ефіопського християнського богослужіння. Саме місто Аксум є центром християнства в Ефіопії. На його території збереглися памятки ранньохристиянської та дохристиянської епохи, зокрема монолітні обеліски, виточені у формі багатоповерхових палаців. У монастирі Аксума більше ніж 1600 років вивчається богословя.
У XVII-XVIII ст.. столицею Ефіопського царства було місто Гондер, що вражає своїми камяними палацами та церквам. А неподалік від Гондера берігся унікальний комплекс монолітних храмів царя Лалібели, вирізьблений у скелях Ефіопського нагіря.
Народи Ефіопії здавна займали я землеробством і скотарством. Більшість ефіопів традиційно не вживають дичину та свинину, проте пють у великій кількості солодку каву, а також місцеве сільське або європейське фабричне пиво, а на свята віддають перевагу тедж або мес хмільному напою, настояному на меді. На відміну від інших африканських народів, сільські жителі північної та центральної частин Ефіопії здавна використовували на полях орне знаряддя, що нагадує соху, у яке запрягали биків. Також зі стародавніх часів в Ефіопії розвинене штучне зрошення полів.
Господарство. Ефіопія належить до найбідніших країн Африки. Основу її економіки складає сільське господарство. Головний експортний товар кава.
Основні споживчі культури пшениця, ячмінь, просо, сорго, кукурудза, сочевиця. Важливою галуззю є тваринництво. За поголівям великої рогатої худоби Ефіопія посідає перше місце в Африці. Промислові галузі харчова, текстильна, шкіряно-взуттєва переробляють сільськогосподарську продукцію. У невеликій кількості добуваються золото, платина, марганцева руда, калійна сіль. 85% від усіх підприємств є державними.
Транспортна система розвинена слабо. Незважаючи на значну площу країни, загальна довжина залізниць складає лише 988 км, автомобільних 44300 км (із твердим покриттям тільки 3650 км). Також на низькому рівні розвитку перебуває медичне обслуговування й система освіти.
Часті посухи та землетруси, що трапляються в країні, негативно впливають на її економіку. Крім того, політична нестабільність, що панує в державі, також підриває її економічне благополуччя. На самітах держав великої сімки були розроблені рекомендації з відновлення та розвитку економіки країни, списані бори, затверджена програма гуманітарної допомоги та сприяння.
Кенія
Територія та географічне положення. Кенія держава у східній частині Африканського континенту. Офіційна назва Республіка Кенія. На сході країна межує із сомалі, на півночі з Ефіопією і Суданом, на заході з Угандою, на півдні із Танзанією; на південному сході омивається водами Індійського океану, а на заході виходить до озера Вікторія. Довжина морської берегової лінії 536 км. Територія Кенії розташована у двох півкулях: екватор ділить її на дві приблизно рівні частини. Походження назви цієї спекотної екваторіальної країни повязане з імям гірської вершини згаслого вулкана, укритого снігом, яку місцеві племена масаїв і самбуру називають Кеє-Ній