Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
РЕФЕРАТ
Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
Реконструкція промисловості та сільського господарства в нашій країні, потреба в новій сировині, необхідність одержання нових видів рослин і порід тварин, проблема підвищення врожайності і багато інших питань сьогодення висувають перед природознавством нові завдання. Значне місце серед цих завдань посідає виховання практичної природоохоронної діяльності учнів початкових класів.
Формування екологічної культури та виховання мотивів практичної природоохоронної діяльності займає значне місце у процесі засвоєння природничих знань у початковій школі. Екологічна культура це особливе світорозуміння, що відображає такий стан соціально-природних залежностей, який характеризує гармонійну єдність [4]. При цьому у початковій школі екологічна культура формується переважно на основі практичної природоохоронної діяльності.
У початковій школі екологічне виховання здійснюється у напрямках:
- виховання любові до природи;
- виховання вміння поводити себе в природному середовищі;
- встановлення екологічних взаємозвязків у природі;
- виховання активної життєвої позиції стосовно навколишнього середовища;
- природоохоронна діяльність, тобто посильна участь у галузі охорони і збереження обєктів природи [6].
Поняттям природоохоронна діяльність визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи.
У звязку з необхідністю практичного впровадження природоохоронної діяльності у школах вводяться нові альтернативні програми, підручники, посібники, які написані згідно з новими вимогами. Перебудова змісту навчання викликала небувале піднесення творчої активності вчителів, керівників різних типів шкіл, методистів. Викладаючи природознавство, учитель початкових класів має підготувати учнів до свідомого сприймання природничих наук у старших класах. А тому важливе завдання вивчення природознавства в початковій школі це дати учням елементарні поняття про найпоширеніші предмети та явища природи, сформувати практичні уміння і навички догляду за рослинами, виховати у них наукове розуміння явищ природи [9].
Зміст навчальних програм [7], а також підручників з природознавчих дисциплін [4] сприяє навчанню, вихованню і розвитку школярів. Знання з природознавства є основою для вивчення у середній школі таких дисциплін, як географія, біологія, фізика, хімія. На уроках учні повинні навчитися встановлювати най простіші взаємозвязки між окремими явищами і предметами, що безпосередньо спостерігаються у природі.
При конструюванні змісту природничих знань для учнів 14-х класів у програмі з природознавчих дисциплін взято за основу принципи сезонності, краєзнавчий, батьківщинознавчий, систематичності і послідовності у навчанні та ін. [1]. Виходячи з місцевих умов і не порушуючи систематичності, логіки побудови програми, вчителеві дозволяється планувати час на вивчення тем і подавати матеріал блоками. Один блок (розділ) може включати 25 і більше уроків, повязаних однією ідеєю. Розбити блок, вивчивши, наприклад, спочатку властивості води, повітря, ґрунту, а через деякий час їх склад і потребу в них рослин, нераціонально. Проте поміняти місцями блоки учитель може через те, що вони повязані між собою опосередковано.
Значне місце у програмі [2] відводиться вихованню в учнів громадянської відповідальності за збереження природного середовища як важливого фактора існування людини. Зокрема, відмічено, що охорона рослинного і тваринного світу, водоймищ, лісів, ґрунтів тощо має стати провідним принципом навчання природознавчим дисциплінам. У програмі з природознавства визначено, які практичні роботи мають проводити молодші школярі, а також тематику екскурсій, предметних уроків, дослідів.
За змістом курс природознавства інтегрований, у ньому відомості багатьох наук (про неживу природу, тваринний і рослинний світ, організм людини) зведені у певну систему, що відповідає віковим особливостям молодших школярів та основним дидактичним принципам: науковості, доступності, систематичності та послідовності розкриття основних понять, сезонності, краєзнавчому та ін.
У змісті початкового навчання значна увага приділяється використанню та охороні природи людиною та формуванню мотивації до різних видів природоохоронної діяльності школярів [5].
Розробляючи структуру і класифікацію мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів, ми виходили з науково обґрунтованого положення, що основними джерелами формування екологічної культури молодших школярів виступають [7]:
а) пізнавальна діяльність учнів, що повязана із спостереженням навколишнього середовища. Характерною особливістю цього виду роботи є те, що в процесі її учні здобувають екологічні знання з безпосереднього оточення. Така діяльність розвиває інтерес дітей до природоохоронної роботи, формує позитивне ставлення до екологічної діяльності;
б) дослідницька діяльність передбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну природоохоронну роботу. Це практичний пошук, відкриття раніше невідомих фактів екологічної діяльності. У дослідницькій діяльності особливо яскраво виявляється активність учнів, вміння їх самостійно розвязувати екологічн?/p>