Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
? проблеми. Творчий пошук ведеться на високому рівні пізнавальної, практичної ініціативи, активності та емоційного настрою, що створює сприятливі передумови для розвитку високих моральних якостей особистості, у даному випадку екологічної культури. Кожний учасник подорожі, експедиції або екскурсії під керівництвом учителя може проводити спостереження та елементарні наукові дослідження впливу порушення рівноваги на життєдіяльність навколишнього середовища загалом чи конкретного природного обєкта. Це підвищує увагу учнів до обєктів дослідження, сприяє активізації процесу екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку.
в) практична (прикладна) діяльність виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Вона формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює здобуті в процесі пошуку екологічні знання у переконання та практичні навички природоохоронної роботи у школярів.
Також ми враховували, що серед численних соціальних і пізнавальних мотивів, які діють у системі навчання, найбільш цінними є пізнавальні. Вони забезпечують подолання школярами труднощів у навчальній роботі, викликають пізнавальну активність, на їх основі розвивається бажання людини бути компетентною, відповідати вимогам свого часу.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури [7] ми виділили такі види мотивів природоохоронної діяльності, як неусвідомлені і усвідомлені, реально діючі; також тривалі і короткочасні мотиви; соціальні та особистісні мотиви, широкі соціальні та вузько особистісні мотиви, а також мотиви конкретного виду діяльності. Також враховували, що внутрішні мотиви повязані з процесом та змістом діяльності, а серед зовнішніх мотивів виділяють мотиви широкі соціальні (обовязок та відповідальність перед суспільством, соціальною групою, окремими людьми; самовираження і самовдосконалення), вузькоособистісні (прагнення отримати схвалення оточуючих; бажання зайняти високе соціальне положення (престижна мотивація)), а також мотиви уникнення неприємностей.
У контексті природоохоронної діяльності молодих школярів ми виділили три групи мотивів: навчально-пізнавальні (повязані зі змістом навчальної діяльності і її процесом), широкі соціальні (мотиви обовязку і відповідальності; мотиви самовизначення і самоудосконалення); та вузько-особистісні мотиви.
Навчально-пізнавальні мотиви закладені в самій учбовій діяльності і повязані із змістом та процесом учіння, оволодінням способом діяльності. Вони виявляються у пізнавальних інтересах, прагненні долати труднощі у процесі пізнання, виявляти інтелектуальну активність. Розвиток мотивів цієї групи залежить від рівня пізнавальної потреби, з якою дитина приходить в школу, й від рівня організації навчального процесу.
У процесі формування навчально-пізнавальних мотивів природоохоронної діяльності враховувалося, що екологічний матеріал за своїм змістом є дуже різноплановим (природничим, історичним, літературним, географічним). Основними джерела ми його надходження є науково-природнича та інша література (науково-популярна, довідкова, художня); місцева періодична преса (обласні та районні газети і журнали); повідомлення місцевого радіо та телебачення; власні спостереження учителя та учнів за природою та працею людей своєї місцевості; натуральні наочні посібники (колекції місцевих корисних копалин, зразки ґрунту, гербарії рослин та ін.); ілюстрації, малюнки, фотокартки, діапозитиви із зображенням екологічно небезпечних явищ; спогади, розповіді спеціалістів про екологічні проблеми.
Таким чином, екологічне виховання слід розглядати не лише як діяльність учнів, спрямовану на формування екологічних знань, але й як одну з умов розвитку екологічної свідомості та життєвої екологічної культури. А навчально-виховний процес з точки зору еколого-правової освіти та виховання потребує вдосконалення [3]. І велика роль у цьому належить учителю, який має бути для учнів взірцем бережливого ставлення до природи.
Учні повинні дізнатися що постійно стикаючись з природою і використовуючи її сили та багатства для своїх практичних потреб, людина з перших кроків свого існування мала справу з різними предметами і явищами природи. За свою багатовікову історію люди накопичили величезний запас знань про природу. Усі ці знання зведені в струнку систему в численних науках про природу, які дають правдиве відображення дійсності і є основою наукового світогляду. Наука про природу досягла надзвичайно великого розвитку, її дані застосовують на практиці.
Завдання екологічної освіти і виховання прищепити підростаючому поколінню правильні погляди на взаємозвязок людини з природою, навчити бачити результати свого впливу на навколишнє середовище, сприяти виробленню екологічного мислення і свідомості [6].
У процесі вивчення природознавства, а також на інших уроках діти усвідомлюють, що проблема збереження навколишнього середовища одна з найгостріших проблем сучасності. Любити, оберігати і примножувати багатства природи треба з раннього дитинства.
Поняття природоохоронна діяльність вживається в наш час у різних аспектах [8]. По-перше, це поняття розглядається як органічна складова всієї екологічної культури суспільства і характеризує сферу взаємодії людства з природою. У такому розумінні поняття природоохоронної діяльності має історичний характер і визначається дослідниками як сукупність досягнень суспільства в його матеріальному та