Зміст аграрної реформи П.А. Столипіна і її наслідки
Информация - История
Другие материалы по предмету История
рономи, які поступово взяли ініціативу в проведенні законів 1910 і 1911 рр., організували прокатні станції техніки, сільськогосподарські читання. Для малоземельних селян створювали товариства з оренди землі та колективного ведення рільництва. Однак модернізація українського села здійснювалася повільно порівняно з країнами Західної Європи і була перервана війною 1914 р.
Висновок
Отже, розглянувши зміст аграрної реформи, які проводилася П.А.Столипіним, можна зробити наступні висновки.
Столипінська аграрна реформа була розпочата указом 9 листопада, та зупинена постановою Тимчасового уряду 28 червня 1917 року. Вона передбачала здійснення таких основних заходів: руйнування общини і закріплення за кожним домогосподарем, який володів надільною землею на основі общинного права, належної йому частини в особисту приватну власність; надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк; організацію переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії.
Після землевпорядження підвищилася цінність і кількість усіх видів домашньої худоби. Підвищилася врожайність зернових, майже вдвічі збільшилася кількість хазяїнів, що мали власні будівлі. Селяни переходили до більш досконалих сівооборотів, поширювалися раніше не застосовувані сільськогосподарські машини. Зростаючі потреби в машинах дали поштовх розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.
Після стрімких перетворень на селі пішов могутній підйом розвитку всього народного господарства: збільшилися темпи розвитку промисловості, соціальної сфери, залізничного будівництва.
В здійснені аграрної реформи Столипіна значною була діяльність Селянського банку. Найбільші суми банківських позик на купівлю землі видавались окремим домогосподарям, в тому числі на пільгових умовах власникам хуторів та отрубів.
Негативними сторонами аграрної реформи було розшарування селянської маси, формування заможної частини селян і становлення сільської бідноти, у результаті якого сильні ставали багатші, а слабкі, бідні розорялися.
Також знижувався інтерес в селян до суспільних справ через певну ізольованість і зайнятість своїм господарством, падіння відвідуваності церков.
В роки реформи розширились масштаби селянських переселень. Виробництво стало активно сприяти переселенню селянської бідноти із центральних губерній Росії на окраїни. Проте засвоєння нових земель було не під силу розореним селянам.
Реформа прискорила і полегшила процес залучення селянської надільної землі в торговий оборот. На його основі росла класова диференціація селянства велика кількість селян, які продавали землю, розорювались.
Література
- Аврех А.Я. П.А. Столыпин и судьбы реформ в России. М. - 1991.
- Економічна історія України і світу: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика. К.: Вікар, 1999.
- Зырянов П.Н. Столыпин без легенд. - М. -1991.
- Казарезов В. ...Нам нужна великая Россия. Петр Аркадьевич Столыпин и аграрная реформа начала века// Сибирские огни. - № 4, 1991.
- Столыпин. П.А. Полное собрание речей в государственной думе и государственном совете 1906-1911. Нам нужна великая Россия. М. -1991.
- Розанов В. Историческая роль Столыпина / Наш современник: Журнал писателей России. - № 3, 1991.