Здійснення лізингових операцій на підприємстві
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?мов лізинговий бізнес це особливий вид комерційної діяльності, в якій мають місце орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. Більше того, це один з шляхів диверсифікації видів банківської діяльності. Завдяки лізинговим операціям банк може значно розширити коло клієнтів та підвищити свою прибутковість.
Згідно із чинним вітчизняним законодавством, під лізингом розуміють господарську діяльність, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) майна, що належить лізингодавцю, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. У Законі України Про лізинг передбачається, що лізингодавець може придбати майно у власність за дорученням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна. Таким чином, Закон визначає три субєкти лізингової операції:
лізингодавець субєкт підприємницької діяльності, зокрема й банківська або небанківська фінансова установа, що передає в користування обєкти лізингу за договором лізингу;
лізингоодержувач субєкт підприємницької діяльності, який одержує в користування обєкти лізингу за договором лізингу;
постачальник/ продавець лізингового майна субєкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є обєктом лізингу.
Обєктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передання його в лізинг. Принагідно зауважимо, що основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини й устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Лізингові угоди можуть суттєво відрізнятися за істотними умовами або лише за якоюсь однією побічною ознакою. Тому при розгляді видів лізингу передусім виходять з ознак класифікації їх. До таких ознак належать: склад учасників угоди, обєкт лізингу, послуги з обслуговування майна, рівень окупності обєкта лізингу, термін використання майна і повязану з ним амортизацію, характер лізингових платежів, тип майна, що передається в лізинг, сектор ринку, де здійснюються операції тощо.
Названі ознаки дуже різні за своєю вагомістю. За незначних змін умов уже відомого виду лізингу можна отримати зовсім нову його форму. Водночас існують найважливіші засадові ознаки, які зумовлюють концептуальний зміст лізингової угоди. Такими ознаками є рівень окупності обєкта лізингу та належність права власності на майно по завершенні терміну лізингу.
Чинне вітчизняне законодавство визначає, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
Фінансовий лізинг це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця обєкт лізингу на строк, не менший за той за який амортизується 60 відсотків вартості обєкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
Сума відшкодувань вартості обєкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менше 60 відсотків вартості обєкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
По завершенні терміну договору фінансового лізингу обєкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно із договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
Встановлення мінімального строку фінансового лізингу на межі 60 відсотків амортизації дає можливість скоротити реальні періоди здійснення інвестицій через лізинг з 810 до 46 років. Такий підхід вигідний як інвестору, так і лізингоодержувачу, оскільки останній може викупити обєкт лізингу, не очікуючи завершення терміну його амортизації й отримати від цього певні економічні переваги. Важливим для субєктів фінансового лізингу є також надане їм право самостійно здійснювати індексацію вартості майна залежно від індексу інфляції за попередній період діяльності, лізингоодержувач має змогу повністю проамортизувати лізингове майно без втрат його реальної вартості через інфляційні процеси.
Оперативний лізинг це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця обєкт лізингу на термін, менший за той, за який амортизується 90 відсотків вартості обєкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
По завершенні терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений або обєкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Спільним для фінансового і оперативного лізингу є збереження права власності лізингодавця на обєкт лізингу на весь строк договору лізингу. Перехід права власності до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. Відмінності між указаними видами лізингу відображає в табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Основні відмінності фінансового та оперативного лізингу
Фінансовий лізингОперативний лізинг1.Метою лізингоодержувача є або придбання обєкта лізингу, або користування ним упродовж майже всього строку служби1. Метою лізингоодержувача є