Застосування технологiй електронноСЧ комерцiСЧ в державi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат з теми:
Застосування технологiй електронноСЧ комерцiСЧ в державi
1. Поняття електронна комерцiя, та СЧСЧ напрями, повязанi з органами державного управлiння
Пiд електронною комерцiСФю на сьогоднi розумiють надання товарiв i послуг за допомогою електронних каналiв звязку (зазвичай, Internet). При цьому може забезпечуватися в режимi on-line виконання таких функцiй:
надання iнформацiСЧ про товари та послуги;
оформлення замовлення i видача рахунку;
оплата та оброблення трансакцiй.
Вирiзняють чотири основнi групи субСФктiв електронноСЧ комерцiСЧ:
1) споживачi (consumer) - фiзичнi особи;
2) бiзнесовi органiзацiСЧ (business);
3) державнi органи (government);
4) фiнансовi установи, що забезпечують розрахунки мiж iншими субСФктами електронноСЧ комерцiСЧ.
Вiдповiдно до того, яким чином здiйснюСФться взаСФмодiя субСФктiв, видiляють рiзнi напрями електронноСЧ комерцiСЧ (рис. 1.1), найбiльш вiдомими i поширеними з яких СФ:
В2С (business-to-consumer) - передбачаСФ надання компанiями товарiв i послуг кiнцевим споживачам. Яскравий приклад реалiзацiСЧ цього напряму - електроннi магазини в Internet;
В2В (business-to-business) - продаж товарiв i послуг через Internet мiж компанiями. Прикладом СФ рiзноманiтнi товарнi бiржi, торговi майданчики в Internet.
Рис. 1.1 - Напрями електронноСЧ комерцiСЧ
Менш вiдомими СФ напрями електронноСЧ комерцiСЧ, що реалiзуються за участю державних органiв та установ:
G2G (government-to-government) - автоматизацiя вiдносин i документообiгу мiж державними вiдомствами. Для взаСФмодiСЧ та iнформацiйного обмiну мiж вiдомствами необхiдним СФ використання загальнонацiональних стандартiв. У рядi краСЧн такi стандарти iснують. У ВеликобританiСЧ, зокрема, це стандарт e-Gi (e-Government РЖnteroperability Framework), заснований на XML. ВзаСФмодiСЧ типу G2G можуть проходити в електроннiй формi не тiльки мiж вiдомствами однiСФСЧ держави, але й мiж вiдомствами рiзних держав. Деякi мiжнароднi органiзацiСЧ вже займаються стандартизацiСФю форматiв документiв для рiзних форм мiждержавноСЧ взаСФмодiСЧ. Наприклад, UN ECE (United Nations Economic Commission for Europe - РДвропейська економiчна комiсiя ООН) розробила стандарт документiв для мiжнародноСЧ торгiвлi - UNeDocs (EN), що також базуСФться на XML. Учасниками взаСФмообмiну за UNeDocs можуть бути, зокрема, митнi служби рiзних держав (хоча цим застосування стандарту не обмежуСФться).
В2G (business-to-government) - надання комерцiйними компанiями товарiв i послуг державним установам. Цей напрям реалiзуСФться останнiм часом у використаннi урядами розвинених краСЧн мережi Internet для проведення закупiвель (вiд публiкацiСЧ оголошень до опублiкування результатiв угод). Так, за прогнозами деяких аналiтикiв, у США держзакупiвлi через Internet у 2003р. становитимуть 70 млрд дол., при цьому обсяг дрiбних контрактiв без проведення тендера - 18 млрд дол. Реалiзацiя цього напряму може здiйснюватися за допомогою B2G-торговельних майданчикiв, на яких проводяться тендери чи аукцiони.
G2В (government-to-business) - напрям передбачаСФ надання послуг державними органами бiзнес-органiзацiям i включаСФ: автоматизацiю розрахункiв з податкiв, сертифiкацiю, надання iнформацiСЧ з питань законодавства i права та iн.
G2C (government-to-consumer) - напрям передбачаСФ надання урядовими установами послуг кiнцевим споживачам через Internet. Особливiстю такого напряму електронноСЧ комерцiСЧ СФ те, що оплату послуг урядових установ ми здiйснюСФмо наперед (сплачуючи податки). На сьогоднiшнiй день цей напрям найменш розвинений, однак маСФ досить високий потенцiал, особливо в соцiальнiй та податковiй сферах. Серед послуг, якi можуть надаватися державою громадянам через Internet можна назвати такi:
заповнення податкових декларацiй та збирання податкiв;
реСФстрацiя транспорту;
оплата квитанцiй за комунальнi послуги та штрафiв;
надання iнформацiСЧ з питань законодавства i права (правовi бази даних) та iн.;
C2G (consumer-to-government) - напрям, який передбачаСФ надання громадянами послуг державi. Прикладами можуть слугувати:
електронне голосування;
опитування громадськоСЧ думки та iн.
Реалiзацiя бiльшостi з цих напрямiв здiйснюСФться на основi аутсорсингу, тобто передання стороннiм органiзацiям, якi спецiалiзуються на цих видах послуг.
2. Концепцiя електронного уряду
На сьогоднi пiд термiном електронний уряд розумiють державнi iнформацiйнi компютернi системи, призначенi для взаСФмодiСЧ з окремими громадянами, а також структурами, що не входять в уряд (бiзнесовими, громадськими органiзацiями, регiональними i мунiципальними органами влади тощо) за допомогою електронних каналiв звязку (зазвичай, Internet).
Усi системи, що дiють усерединi уряду (бухгалтерська система чи система облiку кадрiв), СФ частиною урядових iнформацiйних систем, але не СФ частиною електронного уряду.
Тобто поняття електронний уряд охоплюСФ всi системи, призначенi для реалiзацiСЧ взаСФмодiй G2C, C2G, G2B, B2G, G2G.
Можна виокремити пять основних послiдовних стадiй розвитку електронного уряду:
1)присутнiсть - на цiй стадiСЧ створюються сайти рiзних мiнiстерств i вiдомств, що мiстять iнформацiю про СЧхнСФ призначення i напрями дiяльностi, постiйно оновлюванi новини про дiяльнiсть державних органiв та т. iн. При цьому сайти, як правило, не пiдтримуються централiзовано i не поСФднуються в СФдиний портал;
2)iнтерактивна взаСФмодiя - користувачам надаСФт?/p>