Застосування наночасток для лікування тварин
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
апією (переважно за рахунок наносрібла з його вираженими антисептичними властивостями). В першу чергу це пояснюється неможливістю утворення резистентності мікроорганізмів проти наночасток, у той час як стійкість бактерій проти антибіотиків постійно зростає й поширюється.
Крім того, слід ураховувати участь наночасток Cu, Zn, Mg, Co, як коферментів металів, у багатьох біохімічних реакціях, перебіг яких відображається в цитологічних характеристиках синовіоцитограм.
Отже, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Zn, Mg, Co характеризується синергічною дією двох аспектів нанотерапії антисептичного й біохімічно-стимулювального, сумарна дія яких і забезпечує високу ефективність (85 89 %) виліковування хворих тварин навіть за такої тяжкої патології як гнійний синовіт.
Гематологічними дослідженнями виявлено чітку реакцію цілісного тваринного організму як на септичне ураження суглоба, так і на перебіг змін, повязаних із лікуванням хвороби (табл. 2).
Таблиця 2
Гематологічні показники при місцевому лікуванні гнійного синові ту, n=5
ДослідженняЕритроцити, Т/лГемоглобін, г/лЛейкоцити,Г/лЛікування
4,680,04
80,21,48
17,00,67Через 3 доби від початку лікування:
а) антибіотиком,
б) наночастками металів
4,80,04*
5,00,04***
86,41,30*
90,21,03***
14,80,58*
12,00,67***Через 9 діб від початку лікування:
а) антибіотиком,
б) наночастками металів
4,980,06**
5,440,06*
92,00,90*
99,91,25***
11,40,40***
9,60,49***Через 15 діб від початку ліування:
а)антибіотиком,
б) наночастками металів
5,20,07*
6,220,15***
96,81,48**
114,01,19***
10,00,22
8,40,27**Примітка: 1. * р<0,05;
2.** p<0,01;
3.*** p<0,001, порівняно з попереднім періодом часу
Як свідчать дані таблиці 2, перебіг гнійного артриту супроводжувався позанормованим зниженням у крові вмісту еритроцитів і гемоглобіну та збільшенням вмісту еритроцитів, що, очевидно, зумовлено токсичним впливом гнійного запалення. Через 3 доби від початку лікування із використанням антибіотика відмічено достовірне збільшення в крові вмісту еритроцитів і гемоглобіну. Проте воно залишалось нижчим за норму. Крім того, спостерігалося достовірне зменшення кількості лейкоцитів, вміст яких все ще був більшим верхнього показника норми. При використанні наночасток металів вміст еритроцитів у середньому досяг нижньої межі норми; вміст гемоглобіну, хоча достовірно й збільшився, проте все ще був меншим за норму; вміст лейкоцитів у середньому знизився до верхньої межі норми.
Отже. введення в суглоб колоїду наноаквахелатів металів не проявляє пошкоджуючої дії на його структурно-функціональні характеристики; введення в суглоб гідрокортизону ацетату в деяких випадках призводить до переходу асептичного запалення у гнійне.
При внутрішньосуглобовому введенні колоїду наночасток металів хворі на асептичний синовіт тварини видужували в 97,5 % випадків.
Внутрішньосуглобове введення колоїду наночасток металів при гнійному синовіті супроводжується виліковуванням хворих тварин у 85 89 % випадків.
3. Ефективність застосування наночасток металів в ортопедії
Хвороби копитець у корів діагностуються відносно часто; вони завдають скотарству значних економічних збитків (зниження продуктивності, недоотримання приплоду, вимушене вибраковування тощо). Так, у Росії економічні втрати від хвороб копитець у корів становлять 800 900 млн. карбованців на рік, в Україні ці збитки досягають 100 200 млн. гривень. Найбільш загрозливими є ураження копитець заразної етіології, при яких удосконалення лікувальних заходів набувають значної актуальності.
Опорна здатність копитець корів багато в чому залежить від щільності й твердості копитцевого рога, які забезпечуються біохімічними процесами в епідермісі копитець. При зниженні біофізичних показників останнього травмується основа шкіри копитець і виникає пододерматит.
Досліджували копитця корів-аналогів чорно-рябої породи, віком 45 років, продуктивністю 5000 кг молока на рік; на час досліджень корови були яловими. До першої групи були включені тварини, яких утримували на деревяній підлозі; до другої корови, яких утримували за аналогічних умов, але копитця яких піддавали періодичній обробці колоїдом наночасток металів; до третьої тварини, яких утримували на бетонній підлозі; до четвертої групи корови, яких утримували за таких же умов, але копитця яких періодично обробляли наночастками металів.
Через місяць від початку дослідів із підошовної ділянки копитець були відібрані шматочки рогу для біохімічних і біофізичних досліджень.
Вміст міді та цинку в роговому матеріалі визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії, білок на апараті Кєльдаля, сірку та SH-групи хімічними методами, вологу стабільним висушуванням, а кількість попелу спалюванням зразків у муфельній печі. Показник щільності визначали методом гідростатичного зважування; твердість копитцевого рогу за методом Бринеля, а опір проти стирання за допомогою спеціального приладу УкрНІКП.
У дослідженні використовували колоїд наночасток Ag, Cu, Zn, отриманих методом ерозивно-вибухового диспергування біоцидних і біогенних металів.
Цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента за програмою Статистика.
Вміст мінеральних речовин у роговому матеріалі копитець