Заснування та розвиток міста Арциз у ХІХ столітті
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
Шато), присвятивши її своїй дружині, яка була родом з Брієн, яку переклала на українську мову і публіку вала у місцевій газеті, мешканка нашого міста , вчитель німецької мови Стоянова А.С, якій сам пан Цибарт подарував цю книгу[24;12-45]. Незабаром зявилась книга-альбом Брієни-Бесарабія, присвячена 175 річному ювілею Брієн.Вийшла вона під редакцією вихідців з цієї землі Е. Вольц, Е.Фогель та Герберта Остера[11;215]. Вони були у числі перших учнів школи в Брієнах. В книжці йде мова про культурну і суспільне життя в Брієнах у ХІХ столітті.
Крім монографій та наукових збірок щодо історії Арциза, існує низка статей, надрукованих у періодичних виданнях . Слід зазначити ,що більшість з них були написані місцевими журналістами та простими мешканцями Арциза. Серед цих статей слід виділити наступні: стаття політолога В.Ф Коваля. Який вніс значний вклад в історію міста випустивши цілу низку статей присвячених Арцизу, але най помітнішими серед них є наступні: Коваль В.Ф. И все таки без немцев не обошлось, Коваль В.Ф. Город мой давний товариш в яких йде мова про переселення німецьких і польських колоністів, причину їх іміграції на ці землі, а також про заснування колоній, та про етимологію назв[16,15].Статті Стоянової А.С. Наше історичне єднання - наша доля, Спогади берегти- побудовані мости укріплювати , Існують ще три Арциза [24;23]. В цих статтях які були опубліковані в нашій місцевій газеті Дело йдеться про Арциз в ХІХ столітті, його розвиток,соціально-культурні звязки між колоніями. А у статті Існують ще три Арциза розповідається ,що крім нашого Арцизу в Одеській області є ще три. Один у Франції під назвою Арсі Сюр Об на честь якого було названо наше місто, у Німеччині,яке було засновано вихідцями з Арцизу, та у Росії. Також є ще місто побратим на сході нашої країни під назвою Харциз.
Метою дипломної роботи є :
- дослідити походження міста Арциз,його становлення та розвиток у ХІХ столітті.
- Науковими зав данями є :
- прослідкувати як йшло заселення території Бессарабії та Буджака;
- зясувати походження назви Арциз;
- дослідити соціальний і етнічний склад населення міста;
охарактеризувати соціально - економічний, політичний і культурний розвитку міста Арциз у ХІХ столітті.
Обєктом роботи є: соціально-економічні та політичні процеси , що відбувались у Бессарабії в ХІХ столітті.
Предметом роботи є: місто Арциз, як економічний та культурний центр Буджакського краю .
Практичне та навчальне методичне значення дослідження. Ця робота може використовуватись у школі при вивченні історії рідного краю, та у ВНЗ на історичних факультетах при вивченні історичного краєзнавства.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.
РОЗДІЛ І. ЕТНІЧНИЙ СКЛАД, ВІРУВАННЯ ТА НАСЕЛЕННЯ БЕСАРАБІЇ ТА БУДЖАКА ДО ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ
Територія Бессарабії в античності була прикордонної між, з одного боку, дако-фракійськими племенами, з іншого, кочівниками українських степів - скіфами, сарматами потім. У VI столітті до н. е.. тут виникла грецька колонія Тіра (у нинішнього міста Білгород-Дністровський). У 106 році римський імператор Траян розпочав похід в південну частину сучасної Бессарабії - землю, , підкорив які тут жили гетів і включив до складу новоствореної провінції Дакія, збудувавши Троянів вал,який частково зберігся. У III столітті сюди прийшли готи частиною прийняли християнство, в кінці V ст. - Авари, потім - болгари (тюркські кочівники). В кінці I тис. славйяньські племена улічей і тиверців, серед їхніх міст був Бєлгород. [2;34] .Деякі вчені вважають нинішніх молдаван (румун) сумішшю цих колоністів з даками, інші думають, що вони - нащадки римських колоністів Мізіі (нинішньої Болгарії і Сербії), які прийшли сюди набагато пізніше. Територія, з іншого боку, постійно зазнавала набігів з боку степу: близько 900 року її розоряли угорці, потім печеніги, половці, монголи і , нарешті, ногайці, що переселились в Буджак. [5;124] У Буджак взагалі панували кочівники.
В кінці XIII століття були засновані перші колонії генуезців на низинах Дністра, і знову пожвавилася торгівля. У середині XIV століття Бессарабія увійшла до складу Молдавського князівства, тоді ж територія, спустошена татарськими навалами, заселяється молдаванами, які й становлять основну частину населення країни до наших днів (у Росії, бессарабські румуни здавна відомі під імям молдаван, так як аж до середини XIX століття не було спільної назви для молдаван, волохів і трансільванцев). В 1475 році турецьке військо завойовує Кафу, інші міста Південного узбережжя, включаючи Мангуп - столицю Феодоро. Створюється турецька провінція - Кафський санджак, до якого приєднуються завойовані пізніше міста Північного Причорноморя (Копа, Кілія та інші). - У 1503 році, Туреччина приєднує південну Бессарабію (Буджак), де будуються фортеці Акерман, Бендери , Ізмаїл; на півночі Бессарабії в Хотинської фортеці також сидів турецький паша, який керував округом - Хотинська райя. Проте, територія Бессарабії в цілому, продовжувала входити до складу Молдавського князівства. Через Бессарабію пролягала сухопутна дорога з Росії до Туреччини. З 1711 під 1812 роки Бессарабія пять разів окупувала російськими військами (див. Російсько-турецькі війни), поки нарешті не була приєднана до Росії за Бухарестським договором 1812 року.
У 1812 році після чергової військової перемоги Російської імперії на