Заказники як форма збереження біорозмаїття

Курсовой проект - Экология

Другие курсовые по предмету Экология

°грожувати локальна популяція сірої гави або крука. Але відсутність близьких деревних насаджень не сприяють цим воронивим птахам і тому втрати при гніздуванні водно-болотних птахів від згаданих видів воронових є мінімальними. В таких умовах є зовсім небажаним висаджування дерев або навіть чагарників не тільки по дамбах навколо існуючого заказника, але і на ближніх від заказника територіях, зокрема вздовж шосейних трас, що знаходяться поблизу с. Чолгині. Кошти які могли б витрачатись на такі міроприємства краще спрямувати на інші природоохоронні заходи, які не принесуть шкоди ні заказнику, ні його фауністичним ресурсам.

На території заказника, з метою збереження природнього спадку, заборонені роботи з видобутку корисних копалин, оскільки вони можуть привести до нових небажаних змін у заказнику (рівня води, рослинності, тощо) чим загрожуватимуть його існуванню і суперечуватимуть ст. 26, Глава 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

На території заказника "Чолгинський" проживають або зустрічаються в період міграцій девять видів тварин занесених до списку загрожуваних видів у Європі, це: коромисло зелене (Aeschna viridis), карась сріблястий (Carassius carassius), джерлянка червоночерева (Bombina bombina), квакша (Hyla arborea), тритон гребінчастий (Triturus cristatus), деркач, дерихвіст степовий, орлан-білохвіст, баклан малий (The IUCN Species Survival Commission, "2000 IUCN Red List of Threatened Species", IUCN - The World Conservation Union, Cambridge, 2000). Тут також відмічені види, які віднесені до Видів Загальноєвропейської Природоохоронної Значимості (Species of European Conservation Concern, SPECs) відповідно до чотирьох визначених категорій.

Унікальність рослинних угруповань території заказника, обумовлюють певну специфіку фауни безхребетних, і зокрема комах. Так, тут зустрічаються кілька видів прямокрилих (Locusta migratoria, Oedipoda coerulescens, Tettigonia sp. та ін.) які живляться злаковими та очеретом. Верби, як основна деревна порода є обєктом харчування для деревоточця пахучого (Cossus cossus). Серед інших привабливих в естетичному плані видів лускокрилих слід відмітити Cerura vinula, Celerio euphorbiae, Pergessa elpenor, Arctia caja. Крім того, в межах заказника відмічена стійка популяція махаона (Papilio machaon), занесеного в червону книгу України, та павука Argiope bruennichi - регіонально рідкісного ксерофільного представника фауни.

З інших безхребетних, інтерес представляють нематоди, виявлені як в грунті, так і у водоймах. Грунтові нематоди представлені в переважній більшості типовими ксерофільними формами, з яких описано новий для науки рід і вид Acroukrainicus sagittiferus. Це численні види з родин Cephalobidae (Acrobeles ciliatus, Acrobeloides thornei, A. buetschlii, Chiloplacus coarticaudatus, Stegelletina similis, Zeldia sp.), Panagrolaimidae (Panagrolaimus), Aphelenchoididae (три види Aphelenchoides) та Discolaimidae (Discolaimus). Виявлені також Ecumenicus monhystera, Mesodorylaimus Aporcelaimidae. Крім того відмічена присутність неспецифічних ектопаразитичних нематод (Helicotylenchus, Hemicycliophora, Tylenchorhynchus), в тому числі і переносників вірусів (Longidorus, Trichodorus) та типових седентарних ендопаразитів (Heteroderoidea). В прісноводних біотопах виявлено високу чисельність сапробіотичних нематод (Diplogastridae, Diploscapter, Panagrolaimus thienemanni, P. hygrophilus), характерних для порушених або забруднених біотопів.

Проведені попередні дослідження свідчать про своєрідність даної екосистеми і нагальну необхідність подальшого її вивчення спеціалістами в разних галузях зоологічної та біологічної науки.

 

 

Висновки

 

Однією з форм охорони навколишнього середовища є заповідна справа комплекс організаційних, правових, наукових, економічних і виховних заходів, спрямованих на збереження унікальних та типових ландшафтів чи окремих природних обєктів (видів рослинного і тваринного світу, насамперед рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення і занесених до Червоної книги, геологічних утворень, водойм тощо) у наукових, природоохоронних цілях

Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише вчених-екологів. Кількісне й якісне зубожіння біоти зазначають усі, хто хоч трохи стикається з дикою природою. Навіть не дуже спостережливі городяни помічають, що дедалі менше стає птахів, метеликів, риби, грибів, ягід, а передмістя, куди вони виїжджають на відпочинок, з кожним роком втрачають свою привабливість.

Стрімкий розвиток цивілізації не прискорив процесів видоутворення, але інтенсифікував процеси вимирання видів. Це відбувається через руйнування місць проживання видів, надмірну економічну експлуатацію окремих видів (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування комерційно цінних видів дерев тощо), конкуренцію з екзотичними видами чужих фаун і флор, екстенсивне нарощування масштабів сільськогосподарської діяльності (передусім вирубування лісів і розорювання під сільськогосподарські угіддя цілинних земель), глобальне техногенне забруднення біосфери.

Людство занепокоєне тим, що біорізноманітність істотно зменшується в результаті деяких видів людської діяльності. Необхідно передбачити можливість істотного скорочення чи втрати біорізноманітності, відвернути небезпеку й усунути причини цього.

Постає нагальне питання про збереження того біорізноманітті, яке існує на території України. Велику роль у цьому відіграють законсервовані території заказники місцевого та державного значення.

Заказники це території й акваторії, на яких охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, печери, території з унікальними геологічними утвореннями тощо). На те