Заказники як форма збереження біорозмаїття
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
стання біосфери в майбутньому залежить від збереження для наступних поколінь всього генетичного різноманіття планети і її окремих регіонів, забезпечення умов можливості еволюційного розвитку видів. Природно-заповідні території у вирішенні цієї проблеми відіграють особливу роль, тому що створюються в першу чергу на територіях, що відрізняються багатством флори і фауни, а також різноманіттям рослинності [12, 362].
Мережа природно-заповідних територій у природних регіонах повинна забезпечувати збереження фітогенофонду і фітоценофонду, а також нормальне протікання еволюційних процесів утворення видів.
У міжнародній практиці основним критерієм для вибору місця природних заповідників є: оптимальне місцепроживання для одного або кількох видів, які знаходяться під загрозою; місця, де різноманіття місцепроживань і видів максимальне; ділянки з максимальною ендемічністю; ділянки з максимальною збереженістю або які забезпечують тривалу безпеку.
Кількість природно-заповідних територій і їх розміри повинні забезпечувати збереження такої кількості особин кожного виду рослин і тварин, яка не призводила б з покоління в покоління до суттєвих змін спадкової мінливості виду.
Кожний вид, будучи унікальним, неповторним явищем природи, має наукову цінність тепер і матиме в майбутньому. Напрямів можливого використання їх людиною, в тому числі і в народному господарстві, нині передбачити неможливо.
Так як кожний природний регіон повинен максимально задовольняти потреби людини для проживання в ньому і створювати необхідну комфортність, мережа територій, що охороняються, повинна служити естетичним, культурним і виховним цілям. Особливе значення при цьому має спілкування людини з природою. Тому практичні завдання сьогодення включають збереження відносно незайманих куточків природи на території зумовлених регіонів і організацію їх відвідування людьми.
Таким чином, роль природно-заповідних територій багатогранна і важлива. Вони знаходяться на обліку і під державним контролем, який покладений в Україні на Міністерство по охороні навколишнього середовища.
Розділ 2. Заказники та їх роль у збереження біорозмаїття
2.1 Заказники місцевого та державного рівня у структурі природо-заповідних територій Рівненщини
Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Рівненської області станом на 1.01.2002 р. складається з 268 обєктів загальною площею 155960,7 га, що становить 7,8% території області, в тому числі - 26 обєктів загальнодержавного значення загальною площею 63974,9 га і 242 обєкти місцевого значення площею 91985,8 га, рис. 2.1. Як бачимо, основу природно-заповідного фонду Рівненської обл. складають заказники місцевого значення, Рівненський природний заповідник, регіональні ландшафтні парки (“Припять-Стохід” та “Надслучанський”), заказники загальнодержавного значення, державні заповідні урочища і всього 898,7 га разом утворюють памятки природи загальнодержавного та місцевого значення, дендрологічні, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення.
.
Рис 2. 1.Стуктура природно-заповідного фонду Рівненської обл. на 1.01.2002 р
Рис.2.2.Фукціональна структура заказників загальнодержавного значення
Рис.2.3.Фукціональна структура заказників місцевого значення
Структура ядра природно-заповідного фонду (заказників загальнодержавного та місцевого значення) приведена на рис. 2.2, 2.3 де основою є ботанічні обєкти.
До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та обєкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.
Рівненська область за рівнем заповідності входить в пятірку кращих в Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповідності Рівненщини мав би бути ще більшим - не менше 10%.
Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості розширення природно-заповідного фонду області ще не вичерпані.
Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21 вересня 2000 р., основною метою якого є збільшення площ земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження ними різноманіття, близького до природного стану, та формування єдиної територіальної системи, побудованої для забезпечення міграції та поширення видів рослин і тварин природними шляхами, збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій, Держуправлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області внесені пропозиції щодо планів реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі області на 2001-2005 рр., в які входить розширення мережі регіональних ландшафтних парків області, а саме: закінчення робіт із створення “Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку” в Здолбунівському р-ні, регіонального ландшафтного парку “Погориння” в Гощанському р-ні і “Демидівського регіонального ландшафтного парку” в Демидівському р-ні.
Виходячи з існуючих якісних