Geum.ru

Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

?аме:

 

1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр магістр

 

  1. Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.
  2. Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магістратури).

 

2.Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8:

 

  1. Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кредитів еквіваленту ЕСТ8 на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо.
  2. Закріплення співвідношення між годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).
  3. Зміна співвідношення між загальною кількістю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магістратурі: повний курс вищої освіти (4 + 2 роки) 360 кредитів (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) 240 кредитів (7200 годин); магістратура (2 роки) 120 кредитів (3600 годин).

 

3.Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей:

 

3.1 Введення в межах кожної спеціальності щонайменше двох спеціалізацій з подальшим закріпленням за ними блоків дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спеціалізацію, студент одразу обирає і перелік дисциплін (кластер), який він буде вивчати.

  1. Розробка переліку позакластерних дисциплін вільного вибору студента.
  2. Збільшення у загальному обсязі навантаження частки дисциплін вільного вибору студента у міру просування від бакалаврату до магістратури. Як приклад пропонується таке співвідношення нормативних та вибіркових дисциплін: бакалаврат 75:25; магістратура 60:40.

 

4. Розширення навчальних дисциплін

 

  1. Обєднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).
  2. Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.
  3. Розробка кафедрами економічного факультету переліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.
  4. Розробка викладачами, що читають передбачені навчальними планами кафедр дисципліни, нових анотацій цих дисциплін з урахуванням їхнього розширення. Такі анотації обовязково мають містити інформацію про знання та навички, яких набуває студент у результаті прослуховування відповідного курсу.

 

5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями

 

  1. Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його поза аудиторного навантаження (самостійної роботи).
  2. Закріплення співвідношення між аудиторним та поза аудиторним навантаженнями студента, як правило, 50:50.
  3. Розробка викладачами, які читають передбачені навчальним планом дисципліни, науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів відповідно до "Положення про самостійну роботу студента".

 

6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:

 

  1. Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо.
  2. Стимулювання командної роботи студентів під час аудиторних та позааудиторних занять: колективне розвязування господарських ситуацій, виконання колективних проектів тощо.
  3. Відкриття персональних сайтів викладачів та розміщення на них анотацій курсів, завдань для самостійної роботи студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.

 

7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів

 

  1. Розробка чітких критеріїв оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін.
  2. Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК.
  3. Введення диференційованого оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін за вибором за результатами ПМК (раніше заліку). Це передбачає отримання студентом протягом навчального семестру оцінок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу у загальній оцінці з дисципліни. Наприкінці семестру отримані оцінки та вагові коефіцієнти перемножуються, що визначає загальну оцінку з дисципліни.

Оцінювання знань студентів з інтегрованих фахових дисциплін за результатами іспитів з ПМК. Дисципліна розбивається на логічні частини (модулі), кожен з яких має ваговий коефіцієнт. Модулі можуть читатися поступово в різних семестрах різними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцінку за нього, а наприкінці вивчення дисципліни складає іспит. Загальна оцінка з дисципліни розраховується базуючись на вагових коефіцієнтах модулів та іспиті й отриманих за них оцінках,

7.5. Запровадження єдиного критерію переведення оцінок, отриманих студентом в класичних університетах України, в європейську систему оцінювання на основі "Положення про оцінювання знань студентів".

 

8. Розширення