Забезпечення стійкості роботи об'єкта народного господарства і проведення аварійно-відбудовних робіт в районах ураження

Информация - Безопасность жизнедеятельности

Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности

? передбачає:

інженерну розвідку обєктів, що потрапили до зони руйнувань;

створення проїздів до обєктів рятувальних робіт;

розбирання завалів;

укріплення або обвалення конструкцій, будинків та споруд, що загрожують обвалом;

забезпечення життєдіяльності потерпілого населення;

проведення аварійних робіт, в першу чергу на комунально-енергетичних мережах.

Розбирання або обвалення стін та інших конструкцій будівель, що зазнали руйнувань, проводять під час рятувальних робіт або коли відновлення будівель недоцільне. Розбирання та обвалення виконують вручну, за допомогою технічних засобів, методом підриву й комбінованим методом. Спосіб руйнування залежить від структури, матеріалів і характеру пошкоджень цих конструкцій, щільності забудови території, наявних сил, засобів тощо. Завали, під якими опинилися люди розбирають вручну або поєднують із застосуванням механізмів.

Аварії на газових мережах ліквідовують в першу чергу, адже через такі аварії можуть виникнути небезпечні отруєння людей, пожежі й вибухи. Небезпеку нескладно усунути, відключивши ділянку газової мережі на газорозподільній станції, а в пошкоджених будинках - на стояку або на вході в будинок. Усі аварійні роботи на газових мережах виконують в ізолюючих протигазах спеціалісти аварійно-технічних команд.

При аваріях на водопровідних та енергетичних мережах також в першу чергу застосовують відключення.

Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбачають укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд і боротьбу з утворенням заторів.

При аварії з викидом радіоактивних речовин необхідно чітко стежити за часом перебування людей на зараженій місцевості й захищеністю від радіоактивного пилу. Населенню і формуванням ЦО рекомендується проводити йодну профілактику.

Аварії з викидом отруйних речовин в повітря можна нейтралізувати, осадивши отруйну речовину водою або парою. Усі роботи виконують у засобах захисту. При високих концентраціях токсичних речовин у повітрі застосовують ізолюючі протигази.

 

Призначення і штатна структура зведеної рятувальної команди

 

Зведена рятувальна команда (ЗРК) призначена для самостійного ведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха і осередках ураження.

Організація зведеної рятувальної команди:

Керівництво команди: командир ЗРК, заступник командира.

Ланка звязку і розвідки - 6 осіб.

Дві рятувальні групи (по 3 рятувальних ланки, у кожній - 8 осіб).

Керівництво рятувальної групи - командир, заступник командира.

Група механізації 1 - командир групи.

У групі механізації 4 ланки:

ланка механізації - 7 осіб;

ланка електротехнічна - 6 осіб;

ланка водопровідно-каналізаційних мереж - 6 осіб;

ланка газових мереж - 6 осіб.

Санітарна дружина: командир санітарної дружини, заступник командира, звязківець, водій, а також автомобіль.

Сандружина складається з 5 ланок, у кожній ланці - 4 особи.

Можливості за 10 годин роботи:

Обладнання проїздів через завали шириною 3-3,5 м. до 1 км.

Розкопка і розкриття завалених сховищ - 5-6 сховищ.

Витягування постраждалих з під завалів - до 500 осіб.

Надання першої медичної допомоги - 150-160 осіб.

Відключення ділянок зруйнованих мереж - 6-10 ділянок.

Встановлення пробок і заглушок у колодязях - 6-10 ділянок.

Влаштування обвідних ліній на водопровідних, каналізаційних та газових мережах - до 100 м.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Атаманюк В.Г., Ширшев Л.Г., Акимов Н.И. Гражданская оборона: Учебник для вузов. - М.: Высш. школа, 1987. - 288 с.
  2. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина НС: Навч. посібник. - Чернівці, 2001. - 186 с.
  3. Гунський А.І. Цивільна оборона: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Міністерство освіти, 1995. - 216 с.
  4. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. - К.: Вища школа, 1989. - 372 с.
  5. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2000. - 334 с.
  6. Журавлев В.П., Пушенко С.Л., Яковлев А.Н. Защита населения и территорий в ЧС: Уч. пособие. - М.: АСВ, 1999. - 372. с.
  7. Завьялов В.Н. Учебное пособие по гражданской обороне. - М., 1989. - 271 с.
  8. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О. Безпека життєдіяльності: Підручник / за редакцією Радька М. М. - Чернівці: Книги - XXI, 2007. - 360 с.
  9. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2003. - 456 с.
  10. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 438 с.