Забезпечення стійкості роботи об'єкта народного господарства і проведення аварійно-відбудовних робіт в районах ураження
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
служб, обовязки, права, гарантії соціального захисту й відповідальність рятувальників, а також питання міжнародного співробітництва у сфері ліквідації НС визначає Закон України Про аварійно-рятувальні служби від 14 грудня 1999 р. № 1281-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2171-III).
Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків НС природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державної адміністрації. У випадку локальних, обєктових чи місцевих НС, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, обєктів, які за посадовими обовязками виконують функції начальників ЦО.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводять з метою порятунку людей і матеріальних цінностей. Для цього здійснюють розшук уражених, витягання їх із завалів і зруйнованих споруд, надання їм першої медичної допомоги, евакуація з вогнищ ураження в медичні установи. РіНР проводять безупинно, цілодобово, у будь-яку погоду, в найкоротший термін до повного їхнього завершення.
РіНР складаються з рятувальних робіт та інших невідкладних робіт. РіНР забезпечують повноцінне й швидке виконання рятувальних робіт. РіНР проводять не для відновлення виробництва, а тільки для порятунку людей.
Зміст рятувальних робіт
Рятувальні роботи складаються з:
розвідки маршрутів руху й ділянок робіт;
локалізації та гасінні пожеж на маршрутах руху й ділянках робіт;
розшуку уражених, витягання їх з пошкоджених, затоплених, загазованих і задимлених будинків, приміщень і завалів;
розкритті зруйнованих, затоплених, загазованих захисних споруд і порятунку людей, які перебувають у них;
подачі повітря в завалені захисні споруди з ушкодженою вентиляцією;
наданні ураженим першої медичної допомоги;
виведенні (вивозі) населення в безпечне місце;
санітарної обробки людей, ветеринарної обробки сільськогосподарських тварин, дегазації і дезактивації техніки, засобів індивідуального захисту.
Інші невідкладні роботи (ІНР) Зміст інших невідкладних робіт(ІНР):
прокладка проїздів у завалах шириною 3-3,5 метрів для однобічного проїзду або 6-6,5 метрів для двостороннього проїзду;
локалізація аварій на газових, електричних, водоканалізаційних і технологічних мережах;
зміцнення або обрушення конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом;
ремонт і відновлення зруйнованих ліній звязку й комунально-енергетичних мереж;
виявлення, знешкодження або знищення боєприпасів, що не розірвалися;
ремонт і відновлення захисних споруд.
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає
у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій (широке розповсюдження заразної хвороби тварин), що створюють загрозу життю і здоровю населення.
Прийняттю рішення про проведення рятувальних і невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і обємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів підїзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, кількості матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймають рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначають послідовність, необхідні сили й засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні формування ЦО або організують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.
Рятувальні й невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюють поетапно:
перший етап - екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків НС;
другий етап - ліквідація наслідків НС;
третій етап - розвязання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок НС.
Обсяг рятувальних і невідкладних робіт залежить від ступеня пошкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем.
Особовий склад формувань ЦО на період участі в боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання. Витрати, повязані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.
Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
Для гасіння лісових пожеж застосовують наземну й авіаційну пожежну техніку, а з метою припинення поширення вогню - вирубку дерев, огородження осередків пожеж. При гасінні торфяних пожеж вогонь зупиняють, влаштовуючи канави шириною 0,7-1 м і глибиною до мінерального грунту або ґрунтових вод.
Ліквідація наслідків землетрусі?/p>