Життєвий сценарій
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
показано Юнгом, що обертає наша увага на той факт, що розвиток особистості не є виключним правом геніїв і що людина може мати видатні здатності, не володіючи при цьому особистістю або не будучи особистістю. Духовне пробудження й духовні збагнення - щось інше, ніж самозбагнення, свідоме усвідомлення Я. Вони включають різні форми усвідомлення змістів або спадних у поле свідомості, або, що виявляють у процесі сходження до поверх свідомих рівнів, що приводить до "пікових переживань", як їх називає Маслоу.
Хоча ми вже вказували на розходження між свідомим особистим "я", обговорюючи психічну будову людини, тут доречно буде пояснити, що являє собою вищу частину або вищий аспект особистості, звичайно усвідомив не особистим "я", або его. Однак іноді "я" підносять, або воно саме підноситься в цю вищу область, де випробовує особливі переживання й стани свідомості, які можна назвати духовними в широкому змісті слова, Іноді буває й так, що якісь змісти "сходять" в область звичайної свідомості его, приносячись так називане "натхнення".
Така взаємодія між свідомим і поверх свідомим рівнем має величезне значення не тільки для розвитку творчих здатностей, але й для здійснення психосинтеза.
Ми вживаємо слово "духовний" у його найбільш широкому значенні, визначаючи в такий спосіб не тільки властиво релігійний досвід, але будь-які стани свідомості, будь-які психічні функції й форми психічної діяльності, цінність яких перевищує середній рівень; вони можуть мати, наприклад, етичну, героїчну, гуманістичну або альтруїстичну цінність. Все повязане з усвідомленням змістів ми відносимо тому під загальну рубрику "духовний розвиток", останнє може містити в собі переживання Я, а може й не включати. Слід зазначити також, що проникнення в область позасвідомого і її дослідження в процесі сходження до Я може іноді навіть стати перешкодою на шляху до повного Само збагнення, до вершини, на якій усвідомлення особистого "я" зливається з усвідомленням духовного Я. Можна так зачаруватися чудесами поза свідомого царства, до того бути їм захопленим, настільки ототожнитися з окремими його сторонами або проявами, що прагнення до найвищого Самозбагнення може ослабшати або взагалі зникнути.
Розбираючи далі мінливості шляху духовного розвитку, ми розглянемо й послідовні етапи самоактуалізації, і повне Самозбагнення.
Маслоу добре усвідомить, що самоактуалізацію не можна розглядати як стан, у якому усунуті всі конфлікти й установлений нерушиму внутрішню єдність. Він так дохідливо й переконливо розясняє це важливе питання, що його слова заслуговують повного цитування:
"Щоб прояснити це твердження, самоактуалізацію можна було б виявити як такий розвиток особистості, що звільняє людину від дефіциту проблем росту й від невротичних (або інфантильних, або уявлюваних, або непотрібних, або "несправжніх") проблем життя, так що він може звернутися до "сьогоденням" проблемам життя (гранично людським проблемам, непереборним, "екзистенціальним" проблемам, у яких немає остаточного рішення), - і не тільки звернутися, але встояти перед ними й узятися за них. Тобто самоактуалізація - це не відсутність проблем, але рух від минущих або несправжніх проблем до дійсних проблем".
Духовний розвиток людини - довга й нелегка подорож через незвідані землі, повна несподіванок, труднощів і навіть небезпек. Воно припускає радикальне перетворення "нормальних" рис особистості, пробудження схованих раніше можливостей, піднесення свідомості в нові для нього сфери, а також нова внутрішня спрямованість діяльності.
Не дивно, що така велика зміна, така фундаментальна трансформація проходить кілька критичних стадій, які нерідко супроводжуються різними нервовими й психічними розладами. При обєктивному клінічному обстеженні пацієнта, що страждає подібними розладами, лікар може виявити симптоми, подібні із симптомами звичайних психічних захворювань; у дійсності, однак, вони обумовлені зовсім іншими причинами й вимагають зовсім іншого лікування.
У наші дні сфера поширення розладів, що мають духовне походження, швидко збільшується через появу все більшого числа людей, які свідомо або неусвідомлене шукають свій власний шлях до повноти життя. Крім того, підвищення рівня розвитку й ускладнення особистості сучасної людини зробило духовний розвиток більше важким і складним процесом. У минулому для того, щоб відкрити двері, ведучі до вищого рівня свідомості, відчуттю внутрішньої єдності й повноти, найчастіше досить було морального обігу, простої щиросердої відданості вчителеві або рятівникові, смиренній любові до Бога. Тепер, однак, ми маємо справу з більше строкатими й суперечливими сторонами особистості сучасної людини, які потрібно перетворити й погодити один з одним; до них ставляться його основні, базальні потяги, його почуття й емоції, його творча уява, його допитливий розум, його напориста воля, його міжособистісні й соціальні відносини.
Тому ми вважаємо, що корисно буде дати загальний нарис психічних розладів, які можуть виникнути на різних стадіях духовного розвитку, а також деякі вказівки по їхньому правильному лікуванню. Для ясності ми можемо виділити чотири критичні стадії:
1. Криза, що передує духовному пробудженню.
2. Криза, обумовлена духовним пробудженням.
3. Реакції на духовне пробудження.
4. Фази процесу перетворення.
Ми скористалися символічним вираженням "пробудження", оскільки воно яс?/p>