РДвропейський союз
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ичного ладу, Оскiльки дуже важко знайти можливiсть взаСФмовигiдного та рiвноправного спiвробiтництва мiж напiвфеодальним жебраками диктатурами i розвиненоСЧ гуманноСЧ демократiСФю з сильною i вiльною економiкою. Не менш важлива культурна i релiгiйна близькiсть обСФднувалися народiв, так як без взаСФморозумiння i традицiй i звичаСЧв один одного будь-яке обСФднання неможливо. РЖ звичайно, свою роль вiдiграСФ географiчна близькiсть краСЧн-учасниць обСФднання, оскiльки вiн сприяСФ бiльш швидкому i вигiдному налагодженню спiвробiтництва, культурноСЧ близькостi. Першим етапом iнтеграцiСЧ СФ висновок торгових угод на дво- або багатостороннiй основi. Суть таких угод - у зниженнi всерединi цiСФСЧ групи краСЧн тарифiв порiвняно з тарифами на товари та послуги решти свiту, i хоча така дискримiнацiя краСЧн, що не беруть участь в угодi, суперечить принципам ГАТТ / СОТ, цi заходи допускаються як тимчасовi, пiдготовчi угоди, Спрямованi на поглиблення iнтеграцiйного процесу.
Торговi угоди виникли в результатi розвитку мiжнародного переговорного процесу в галузi торгових угод. Першi двостороннi торговельнi угоди почали укладатися США в 30-х рр.., Пiсля скасування Акту Смута-Холi про митну полiтику США пiсля закiнчення ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни зявилися першi багатостороннi торговельнi угоди.
Другим етапом iнтеграцiСЧ СФ створення зони вiльноСЧ торгiвлi (ЗВТ), де скасовуються всi тарифи на товари краСЧн-учасниць угоди, але при цьому кожна окрема краСЧна зберiгаСФ автономнiсть своСФСЧ митноСЧ полiтики по вiдношенню до зовнiшнього свiту. РЖнодi зняття мита вiдбуваСФться не на всi товари, зазвичай мита залишаються на продукти сiльського господарства. На цьому рiвнi можливо також створення невеликого координацiйноСЧ ради.
До зон вiльноСЧ торгiвлi вiдносяться:
РДвропейська асоцiацiя вiльноСЧ торгiвлi EFTA (Австрiя, Фiнляндiя, РЖсландiя, Лiхтенштейн, Норвегiя, Швецiя), створена в 1960р.;
РДвропейська економiчна зона EEA (краСЧни РДвропейського союзу, РЖсландiя, Лiхтенштейн), яка iснуСФ з 1994р.;
Пiвнiчноамериканська зона вiльноСЧ торгiвлi NAFTA (США, Мексика, Канада), яка iснуСФ з 1994р. та iн.
Третiм рiвнем iнтеграцiСЧ СФ створення митного союзу. Вiн характеризуСФться тим, що держави-учасницi скасовують нацiональнi митнi тарифи i вводять загальну для всiх краСЧн-членiв систему митних мит i методiв нетарифного регулювання по вiдношенню до третiх краСЧн. Митний союз передбачаСФ безмитну торгiвлю всерединi Союзу i повну свободу перемiщення усерединi регiону, а також вимагаСФ створення загальних координуючих органiв, зазвичай на рiвнi перiодичних зустрiчей мiнiстрiв.
Наприклад, Центральноамериканський спiльний ринок САСМ (Коста-Рiка, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нiкарагуа) 1961р.
До четвертого рiвня iнтеграцiСЧ належить загальний ринок. Вiн передбачаСФ не тiльки загальну митну полiтику i свободу перемiщення товарiв i послуг, але i вiльне перемiщення факторiв виробництва: працi i капiталу. Цей рiвень вимагаСФ великих координацiйних зусиль i зазвичай вiдбуваСФться на рiвнi зустрiчей глав держав.
Наприклад, Андський спiльний ринок (Болiвiя, Колумбiя, Еквадор, Кувейт, Оман, Катар, Саудiвська Аравiя, ОАЕ) 1981г. РЖнтеграцiСФю пятого рiвня СФ економiчний союз. При економiчному союзi крiм загальноСЧ митноСЧ полiтики i свободи руху ресурсiв проводиться координацiя руху макроекономiчноСЧ полiтики в ключових галузях, таких як валютна, бюджетна, i уряду поступаються частину своСЧх функцiй створеним мiжнацiональних органам.
На цьому рiвнi iнтеграцiСЧ знаходяться:
РДвропейське спiвтовариство 1957р., перетворившись до РДвропейського союзу в 1993р.;
Спiвдружнiсть Незалежних Держав СНД 1991р (Вiрменiя, Азербайджан, Бiлорусь, Грузiя, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росiя, Таджикистан, Туркменiстан, УкраСЧна, Узбекистан). За даними ГАТТ / СОТ, до середини 90-х рр.. у свiтi налiчувалося бiльше 30 iнтеграцiйних обСФднань рiзного типу. Окремi угруповання повнiстю виконали намiчену програму iнтеграцiСЧ та вдосконалюють СЧСЧ окремi сторони (Австралiйсько-Новозеландська ЗВТ, Балтiйська ЗВТ, Центральноамериканський спiльний ринок тощо). Однак бiльшiсть з них ще перебуваСФ на раннiх пiдступах до поставлених цiлей (СНД, Африканське економiчне спiвтовариство i т.д.). Найбiльш розвиненим iнтеграцiйним обСФднанням, свого роду моделлю, на якiй вiдпрацьовуються окремi елементи iнтеграцiСЧ, СФ РДвропейський союз.
Висновок
Таким чином, у першi десятилiття XXI ст. очiкуються iстотнi зрушення як всерединi зон активного iнтегрування, так i в свiтовому економiчному просторi в цiлому.
План Шумана зi збереження миру, який зявився передумовою франко-нiмецького примирення, став вiдправною точкою зi створення нового порядку в РДвропi, при якому будь-якi збройнi конфлiкти стали б не тiльки неприйнятними, але й неможливими. РДС досяг успiху в тому, що цей iдеал став реальнiстю. На сьогоднiшнiй день просто неможливо собi уявити виникнення збройного конфлiкту мiж краСЧнами Союзу. Але подiСЧ в колишнiй ЮгославiСЧ показали, що мир у РДвропi не настане сам собою. РДвропейський Союз повинен також працювати над просуванням iдей миру за межами його зони стабiльностi. РЖ в цьому планi багато в чому може допомогти спiльна зовнiшня полiтика краСЧн Союзу. На жаль, ця основна мета створення РДвропейського Союзу стала забуватися як в засобах масовоСЧ iнформацiСЧ, так i в суспiльнiй свiдомостi. В основному, широкi маси сприймають РДвропейський Союз з негативними моментами. Наприклад, буваСФ незрозумiло, чому при винних