РДвропейський союз
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
бхiднiсть i сутнiсть iнтеграцiСЧ
В даний час в свiтi повним ходом йдуть iнтеграцiйнi процеси, тобто процеси зрощування нацiональних економiчних, соцiальних, правових та iнституцiйних систем, i кiлькiсть економiчних союзiв i СФдиних митних зон безупинно росте. Тому особливо важливо знати, як подiбнi обСФднання впливають на економiку держав-членiв обСФднання i на свiтову економiку в цiлому, про труднощi на шляху економiчноСЧ iнтеграцiСЧ i про шляхи СЧх подолання з урахуванням вивчення свiтового досвiду. Необхiдно вивчити свiтовий досвiд iнтеграцiйних процесiв, передумови iнтеграцiСЧ, внутрiшню логiку, нормативно-правову базу краСЧн, що iнтегруються, позитивнi i негативнi моменти для конкретноСЧ держави, повязанi з поглибленням iнтеграцiйних процесiв. Все це дозволить уникнути багатьох помилок у майбутньому, i буде сприяти бiльш впевненому просуванню по шляху економiчноСЧ iнтеграцiСЧ углиб i вшир. Реальне iнтегрування можливе лише за наявностi трьох основних обСФктивних умов.
По-перше, потрiбен досить високий рiвень розвитку промисловостi, робить нацiональнi господарства взаСФмодоповнюючими, все бiльш зацiкавленi у спiвробiтництвi один з одним. РЖнтегрування можливо, й лише мiж краСЧнами, що мають розвинуту обробну промисловiсть, особливо СЧСЧ високотехнологiчнi галузi. Що ж до менш розвинених краСЧн, що виробляють i експортують переважно базовi товари, то вони виступають по вiдношенню один до одного не як взаСФмодоповнюючi, а як конкуруючi господарськi системи. РЗм майже нiчого запропонувати один одному: У сировинi вони майже не потребують через вiдсутнiсть власноСЧ обробноСЧ промисловостi, а деякi СЧхнi готовi вироби за якiстю значно поступаються тим, якi можна ввезти з розвинених краСЧн. До того ж через постiйнi фiнансовi труднощi вони обмеженi в наданнi одна однiй як урядових, так i комерцiйних експортних кредитiв. ВзаСФмна торгiвля мiж ними розвинена дуже слабо: як i експортери, i як iмпортери вони набагато сильнiше привязанi до промислово розвиненим краСЧнам, нiж один до одного.
По-друге, досить розвиненi в промисловому вiдношеннi краСЧни здатнi до iнтегрування один з одним лише за умови, що СЧхня економiка СФ не командно-розподiльчоСЧ i жорстко централiзованоСЧ, де дiють штучнi цiни, плановi витрати виробництва та державна монополiя зовнiшньоСЧ торгiвлi, А ринковоСЧ економiки i децентралiзованоСЧ, де головними дiйовими особами СФ не чиновники, а приватнi пiдприСФмцi.
По-третСФ, iнтегрування може стати стiйким i необоротним процесом лише за наявностi в державах-партнерах високорозвиненою i мiцно вкорiненою полiтичноСЧ демократiСЧ, здатноСЧ враховувати i забезпечувати економiчнi, Соцiальнi та культурнi iнтереси рiзних груп населення та гарантувати верховенство права над волею сильних свiту цього. В iншому випадку i внутрiшня ситуацiя, i зовнiшня полiтика залишаються спонтанними, важко передбачуваними i не вселяють довiру з боку iнших краСЧн-партнерiв. А в таких умовах неможливо вiдкриття митних кордонiв, нi формування та проведення спiльноСЧ економiчноСЧ полiтики, нi створення наднацiональних фондiв для фiнансування заходiв такоСЧ полiтики.
Розглядаючи причини iнтеграцiСЧ, не можна не помiтити, що кожна з що в iнтеграцiйному процесi сторiн маСФ своСЧ власнi iнтереси i намагаСФться вирiшити своСЧ власнi проблеми. Таких причин СФ безлiч, зокрема бажання, отримати доступ на зарубiжний ринок збуту для вiтчизняних виробникiв, а також доступ до бiльш дешевих виробничих ресурсiв, полiпшення умов торгiвлi, скоротити витрати на масштабi виробництва, домогтися стiйкого економiчного зростання, Залучити прямi iнвестицiСЧ, якi охочiше йдуть на великi ринки. Не менш важливi й неекономiчнi цiлi, як-то: Налагодження бiльш дружнiх взаСФмин з краСЧнами-сусiдами, змiцнення спiвпрацi в культурнiй, науковiй, соцiальноСЧ та полiтичноСЧ областях, збiльшення свого впливу на свiтовiй полiтичнiй та економiчнiй аренi, так як до думки подiбних спiвтовариств прислухаються набагато бiльше, нiж до окремих краСЧнах. Крiм того, багато менш розвиненi краСЧни бачать в iнтеграцiСЧ спосiб прилучення до економiчного i технологiчного досвiду багатих сусiдiв, а також гарантiю полiтичноСЧ та економiчноСЧ стабiльностi в процесi ринкових реформ. Крiм усього перерахованого вище, iнтеграцiя одних краСЧн створюСФ кiлька ефектiв, що сприяють залученню нових учасникiв у цей процес. Перший ефект називаСФться демонстрацiйним i полягаСФ в тому, що в державах-учасницях iнтеграцiйного процесу зазвичай спостерiгаються позитивнi економiчнi ефекти, такi як збiльшення темпiв зростання та зайнятостi, зниження iнфляцiСЧ та iнвестицiйний бум. Це призводить до того, що оточуючi дане обСФднання краСЧни теж хочуть скористатися плодами iнтеграцiСЧ, навiть не маючи до того належних передумов. Прикладом може служити розгорiлася на пострадянському просторi битва за право вступу в РДС, укладання в термiновому порядку торгових вiдносин Латиноамериканських краСЧн з Мексикою пiсля СЧСЧ вступу в НАФТА. Другий ефект полягаСФ в тому, що частина торгiвлi краСЧн-учасниць iнтеграцiйного процесу переорiСФнтовуСФться з зовнiшнього свiту один на одного, що створюСФ незручностi оточуючим краСЧн i змушуСФ СЧх приСФднуватися до iнтеграцiйного процесу.
На жаль, для участi в iнтеграцiйному процесi замало одних добрих намiрiв та бажання спiвпрацювати. Важливо мати багато спiльних рис у всiх областях, так зване ядро iнтеграцiСЧ, яка передбачаСФ близькiсть рiвнiв економiчного розвитку i спiльнiсть економiчного i полi?/p>