Електроенцефалографiя
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Електроенцефалографiя
Вступ
Важливе мiiе в дослiдженнi дiяльностi головного мозку здобуваСФ вивчення його електричних потенцiалiв. Ще в 70-х роках девятнадцятого столiття вiдомий харкiвський фiзiолог В.Я. Данилевський описав змiну електричних потенцiалiв заднiх вiддiлiв кори головного мозку при слуховому роздратуваннi, а переднiх СЧСЧ вiддiлiв при роздратуваннi шкiри. Так, уперше електрофiзiологiчне дослiдження одержали значення у виробленнi представлень про локалiзацiю функцiй. Надалi цей напрямок знайшов розвиток у роботах В.М. Бехтерева i його спiвробiтникiв. В.Я. Данилевський також указав, що в корi мозку вiдзначаються коливання електричних потенцiалiв i без нанесення роздратування на рецептори чи аферентнi нерви.
Це положення в 1882 р. було бiльш детально розроблене РЖ.М. ССФченовим, що вiдкрив ритмiчнi електричнi коливання в довгастому мозку жаби, що не тiльки виникали без роздратування рецепторiв, але навiть гнiтилися при нанесеннi сильного роздратування.
Важливим моментом у дослiдженнях електричних явищ у великих пiвкулях головного мозку зявилося застосування для СЧхнього вивчення В.В. Правдич-Неминським (1925) малоiнертного струнного гальванометра замiсть iнертних дзеркальних гальванометрiв колишнiх дослiдникiв. Вiдводячи до струнного гальванометра бiоструми вiд кори мозку ссавцiв, Правдич-Неминський точно описав (за назвою хвиль I i II порядку) тi електричнi коливання в корi, що тепер звичайно позначаються як альфа- i бета - ритми. Пiзнiше, у 1929 р., нiмецький психiатр Г. Бергер почав дослiдження електричноСЧ активностi кори мозку в людини, вiдводячи бiоструми мозку в малоiнертний гальванометр через пiдсилювач.
РеСФстрацiя електричних явищ кори мозку в людини, здiйснювана через покриви черепа i шкiру, дозволила широко розвити вивчення електричних явищ у вищому вiддiлi центральноСЧ нервовоСЧ системи. В даний час запис електричних явищ мозку - електроенцефалографiя придбала в клiнiцi поразок головного мозку приблизно таке ж значення, яке електрокардiографiя одержала в клiнiцi поразок серця.
Електроенцефалограма здоровоСЧ дорослоСЧ людини в станi спокою характеризуСФться визначеними рисами: вiд всiх областей придiляються коливання потенцiалу з частотою 8-10 Гц з амплiтудою 50100 мкв названi альфа-ритмом. Крiм альфа-ритму на ЕЕГ здоровоСЧ дорослоСЧ людини реСФструються коливання бiльш високоСЧ частоти бета-ритми - 1330 Гц, так i бiльш низькоСЧ частоти 0,5 -3 Гц дельта ритми i 4 7 Гц тета ритми. У спокiйному станi на тлi вираженоСЧ альфа-активностi цi коливання практично не помiтнi, тому що в нормi амплiтуда СЧх набагато нижче чим альфа: досягаСФ лише 1020 мкв. При змiнi стану, наприклад, при роздратуваннях, коли альфа-ритм депресируСФться, вони стають чiтко видними i можуть збiльшуватися по амплiтудi. При гальмових станах (дрiмота, сон) iз гнобленням альфа - ритму наростаСФ амплiтуда низькочастотних складових дельта i тета.
Як приклад вiдображення на ЕЕГ змiн функцiонального стану i вiдповiдноСЧ змiни малюнка ЕЕГ на рис.1 Э приведенi ЕЕГ здоровоСЧ людини в спокоСЧ при активному пильнуваннi (А) i при станi сну (Б). Видно, що при снi альфа-ритм вiдсутний, i виявляються бiльш низькочастотнi коливання в сполученнi з частими коливаннями малоСЧ амплiтуди.
Рис.1. ЕЕГ здоровоСЧ дорослоСЧ людини в станi спокiйного пильнування (А) i в перiод дрiмотного стану (Б)
При дрiмотi альфа-ритм змiнюСФться дифузiйною полiморфною дельта - i тета активнiстю. При пробудженнi пiд впливом свiтловоСЧ стимуляцiСЧ вiдновлюСФться альфа-ритм. Нижня - лiнiя оцiнка ритмiчного свiтлового роздратування.
Електроенцефалографiя (ЕЕГ) СФ другим по частотi використання в клiнiчнiй практицi методом дослiдження електричних властивостей органiзму.
При ЕЕГ за допомогою електродiв, закрiплених у рiзних крапках (число i розкладання крапок визначаються цiлями дослiдження) на головi пацiСФнта, реСФструють рiзницю потенцiалiв, що змiнюються з часом якi вiдбивають, електричну активнiсть клiток головного мозку. Електроенцефалографiя застосовуСФться з метою дiагностики рiзних видiв патологiСЧ центральноСЧ нервовоСЧ системи, зокрема, травм мозку, епiлепсiСЧ, психiчних розладiв, порушення сну. У випадку пухлин мозку ЕЕГ дозволяСФ судити про локалiзацiю пухлини. Функцiональна дiагностика мозку може проводитися шляхом порiвняння електроенцефалограм до i пiсля прийняття пацiСФнтом визначених лiкарських препаратiв.
Рiзницi потенцiалiв, що регiструСФться при ЕЕГ у сотнi разiв слабкiше, нiж при електрокардiографiСЧ, i складають величину порядку декiлькох мiкровольт. Тому реСФстрацiя ЕЕГ це значно бiльш складну технiчна задачу, чим реСФстрацiя ЕКГ. Вимiр рекомендуСФться робити в примiщеннях, iзольованих вiд зовнiшнiх електричних впливiв, що створюють перешкоди. Необхiдно використовувати пiдсилювачi зi значно бiльшими, нiж при ЕКГ, коефiцiСФнтами пiдсилення. Необхiдно вирiшувати i деякi iншi методичнi проблеми. По виду електроенцефалограм, по появi чи зникненню визначених ритмiв, можна судити про характер i ступiнь змiн функцiонального стану рiзних структур головного мозку.
В даний час використовуються багатоканальнi електроенцефалографи, що володiють могутнiми пiдсилювачами, що дозволяють одержати запис бiоелектричних потенцiалiв одночасно вiд багатьох (до 20 i бiльш) крапок кори. Вiдведення бiопотенцiалiв виробляСФться за