Експлуатацiя Шебелинського нафтового родовища
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?рунтування параметрiв роботи середньоСЧ свердловини
та iнших вихiдних даних для технологiчних розрахункiв.
Всi розрахунки проводимо для середньоСЧ свердловини. Для визначення параметрiв середньоСЧ свердловини потрiбнi режими роботи експлуатацiйних свердловин горизонту ГКР.
ВизначаСФмо середнiй дебiт газу:
де тис.м3/добу;
тис.м3/добу;
тис.м3/добу.
ВизначаСФмо середнiй гирловий тиск
Глибину свердловини до середини iнтервалу перфорацiСЧ, м L=4253,3 м
За величиною середнього гирлового тиску визначаСФмо середнiй вибiйний тиск.
ВизначаСФмо коефiцiСФнт S:
К
ВизначаСФмо коефiцiСФнт :
- внутрiшнiй дiаметр колони труб, см; дiаметром 73 мм дорiвнюСФ 0,024.
ВизначаСФмо середнiй вибiйний тиск.
МПа
ВизначаСФмо мiнiмальний необхiдний дебiт газу для винесення рiдини з стовбуру свердловини:
тис.м3/добу
3. Методи iнтенсифiкацiСЧ
3.1 Кислотна обробка
Кислотнi оброблення свердловин, якi складають основу хiмiчних методiв, використовуються найбiльш широко через свою простоту, дешевизну, доступнiсть реагентiв, сприятливi умови для СЧх проведення.
Основний компонент кислотних розчинiв, якi використовуються для дiяння на привибiйну зону пласта - соляна кислота.
Розчинами соляноСЧ кислоти обробляють карбонатнi породи, якi мiстять вапняки, доломiти або теригеннi колектори, в складi яких присутнi карбонатнi цементуючi речовини. Розчинення вапняку в солянiй кислотi описуСФться СаСОз+2НС1=СаСРЖ2+С02+Н20. Оптимальну концентрацiю соляноСЧ кислоти в розчинi приймають рiвною 10 ...16%.
Пiд час оброблення свердловини до розчину соляноСЧ кислоти добавляють такi реагенти.
. РЖнгiбiтори - речовини, якi знижують корозiйне дiяння кислоти на обладнання. За СЧх допомогою розчин кислоти транспортують, перепомповують i зберiгають. Як iнгiбiтори використовують катапiн - А, карбозолiн - О, реагенти 4411, 4412 , тержитол тощо.
. РЖнтенсифiкатори - поверхнево - активнi речовини (ПАР) , якi знижують поверхневий натяг на межi "нафта -нейтралiзована кислота", якi прискорюють i полегшують очищення привибiйноСЧ зони вiд продуктiв реакцiСЧ i вiдреагованоСЧ кислоти. До них вiдносяться марвелан К (О), реагенти 4411, 4412, тержитол тощо.
. Стабiлiзатори - речовини, необхiднi для утримання в розчиненому станi продуктiв реакцiСЧ, сумiшей розчину соляноСЧ кислоти з залiзом, цементом i пiсковиками, а також для видалення iз соляноСЧ кислоти шкiдливоСЧ домiшки - сiрчаноСЧ кислоти i перетворення СЧСЧ в розчинну сiль барiю.
Соляна кислота, взаСФмодiючи з глинами, утворюСФ солi алюмiнiю, а з цементом i пiсковиками - гель кремнiСФвоСЧ кислоти, якi випадають в осад. Для попередження цього явища як стабiлiзатори використовують оцтову СНзСООН i фтористоводневу або плавикову НF кислоти .
3.2 Гiдророзрив пласта
Суть його в нагнiтаннi рiдини пiд високим тиском, у результатi чого в привибiйнiй зонi розкриваються iснуючi трiщини чи утворюються новi. Для попередження змикання трiщин (пiсля зняття тиску) в них разом з рiдиною нагнiтаСФться крупнозернистий пiсок (розклинювальний матерiал). У результатi збiльшуСФться проникнiсть порiд привибiйноСЧ зони, а вся система трiщин зв'язуСФ свердловину з вiддаленими вiд стовбура продуктивними частинами пласта. Радiус трiщин може досягати декiлькох десяткiв метрiв.
Механiзм утворення трiщин пiд час розриву пласта наступний. Пiд тиском, що створюСФться у свердловинi насосними агрегатами, рiдина розриву, що добре фiльтруСФться, проникаСФ, в першу чергу, в зони з найбiльшою проникнiстю. При цьому мiж пропластками по вертикалi створюСФться перепад тискiв, оскiльки в проникнiших пропластках тиск вищий, нiж в малопроникних чи практично непроникних. У результатi на покрiвлю i пiдошву проникного пласта починають дiяти розривнi сили i вищезаляглi породи зазнають деформацiСЧ, а на межах пропласткiв утворюються горизонтальнi трiщини. У процесi запомповування нефiльтруючоСЧ рiдини механiзм розриву пласта аналогiчний механiзму розриву товстостiнних посудин, тому потрiбний бiльш високий тиск. Трiщини, якi при цьому утворюються, мають, як правило, вертикальну або близьку до неСЧ орiСФнтацiю.
Процес гiдравлiчного розриву пласта складаСФться з таких послiдовно проводжуваних операцiй: встановлення пакера для герметизацiСЧ затрубного простору; нагнiтання в пласт рiдини розриву з метою утворення i розширення трiщин; запомповування протискувальноСЧ рiдини для витiснення пiску в трiщини пласта з насосно - компресорних труб i стовбура свердлловини.
Ефективнiсть ГРП визначаСФться розкритiстю i довжиною трiщин, чим вони бiльшi, тим бiльша ефективнiсть оброблення.
4. Технологiчнi режими експлуатацiСЧ покладу
4.1 Способи експлуатацiСЧ нафтових та газових родовищ
Експлуатацiя свердловин фонтанним методом
Пiд фонтанним способом експлуатацiСЧ свердловини розумiСФться пiдйом нафти на поверхню за рахунок природноСЧ енергiСЧ, розрiзняють Артезiанське фонтанування i фонтанування за рахунок енергiСЧ газу, що видiляСФться з нафти. Процес видобування нафти охоплюСФ перемiщення нафти газу i води (флюСЧдiв) у пластi до вибоСЧв на поверхню та промислове збирання продукцiСЧ свердловин. Спосiб пiднiмання нафти у стовбурi з вибою на поверхню називають способом експлуатацiСЧ свердло?/p>