Експлуатацiя Шебелинського нафтового родовища
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
В°льними витратами i, у мiру можливостi, високими коефiцiСФнтами нафтовiддачi.
Проектування розробки нафтового родовища полягаСФ в розглядi великоСЧ кiлькостi варiантiв розробки, якi вiдрiзняються кiлькiстю i темпом розбурювання родовищ, методом пiдтримування пластового тиску та способами експлуатацiСЧ, а потiм серед них вибираСФться варiант, який би вiдповiдав вимогам рацiональноСЧ системи розробки.
2.2 Режими роботи нафтових i газових покладiв
Водонапiрний режим пов'язаний з витiсненням нафти i перемiщенням СЧСЧ по капiлярах в пластi за рахунок пiдпору води, що з нею контактуСФ. Розрiзняють жорсткий i пружний водонапiрний режими. При жорсткому водонапiрному режимi нафта до свердловин перемiщуСФться за рахунок пiдпору крайнiх i пiдошовних пластових вод. При цьому в процесi експлуатацiСЧ покладу кiлькiсть води в пластi поновлюСФться за рахунок атмосферних опадiв i поверхневих водойм. У такому режимi експлуатацiСЧ вода витiсняСФ нафту з капiлярiв у пластi. При жорсткому водонапiрному режимi експлуатацiСЧ досягають найвищого коефiцiСФнта нафтовiддачi пласта 0,5-0,8. КоефiцiСФнт нафтовiддачi пласта характеризуСФ собою повноту виймання нафти з покладу i СФ вiдношенням об'СФму видобутоСЧ з покладу нафти до СЧСЧ початкового об'СФму в пластах покладу. Чим вищий коефiцiСФнт нафтовiддачi, тим бiльша ефективнiсть розробки нафтового родовища. Пружний водонапiрний режим експлуатацiСЧ базуСФться на пружному стисненнi рiдини (води) i гiрських порiд пласта в природному станi i накопиченнi ними пружноСЧ енергiСЧ. При вiдборi рiдини (нафти) iз пласта вiдбуваСФться пружне розширення гiрськоСЧ породи i самоСЧ рiдини, що зумовлюСФ СЧСЧ перемiщення капiлярами пласта до вибою свердловини. Хоч пружне розширення гiрських порiд i рiдини щодо одиницi СЧх об'СФму незначне, але враховуючи величезнi об'СФми гiрських порiд i рiдини, СЧх пружна енергiя досягаСФ значних величин. При пружному водонапiрному режимi коефiцiСФнт нафтовiддачi пласта приблизно однаковий з коефiцiСФнтом при жорсткому водонапiрному режимi.
Стан пружноСЧ рiдини та пористостi пласта залежно вiд тиску записуСФться таким рiвнянням:
(2.2.1)
(2.2.2)
де ?р, ?с - коефiцiСФнти об'СФмноСЧ пружностi рiдини i породи;
mo,рo - пористiсть i густина породи за початкового тиску.
Газонапiрний режим експлуатацiСЧ пов'язаний з перемiщенням нафти в капiлярах пласта пiд тиском газу, що з нею контактуСФ. Газ, на вiдмiну вiд води, розмiщуСФться у верхнiй частинi пласта, утворюючи так звану газову шапку. Природно, що газ в газовiй шапцi перебуваСФ пiд високим тиском. Пiд час видобування нафти зi свердловин тиск у пластi буде знижуватись, газ розширюватись i за нафтою буде проникати в пори пласта, витiсняючи при цьому нафту iз пласта в свердловину. В'язкiсть газу набагато менша, нiж нафти, i тому газ через капiляри пласта може прориватися через шари нафти. Якщо вибiй свердловини знаходиться недалеко вiд границi газовоСЧ шапки, то газ прориваСФться в свердловину. Це спричинюСФ даремну витрату пластовоСЧ енергiСЧ (енергiСЧ стистеного газу) i зниження плипливу нафти до вибою свердловини. У цьому випадку складно пiдтримувати оптимальнi режими експлуатацiСЧ свердловин з метою збереження пластовоСЧ енергiСЧ. Тому коефiцiСФнт нафтовiддачi при газонапiрному режимi менший, нiж при водонапiрному, i становить 0,4-0,7.
Режим розчиненого газу характерний для нафтових родовищ, у яких вiльний газ в покладi вiдсутнiй, а в нафтову частину пласта практично не надходить пластова вода. Рушiйною силою, яка перемiщуСФ нафту в пластi до вибою свердловини СФ розчинений газ. При видобутку нафти зi свердловини i зниженнi тиску в пластi розчинений газ видiляСФться з нафти i розширюСФться у вiльному станi. Вiльний газ випереджаСФ рух нафти по капiлярах пласта i тiльки частково виносить СЧСЧ за собою.
Ефект дiСЧ цього механiзму незначний через iнтенсивну дiю сил тертя. Тому до вибою свердловини надходить тiльки частина нафти з пласта, а енергiя газу швидко знижуСФться. КоефiцiСФнт нафтовiддачi при режимi розчиненого газу дуже низький i становить 0,15-0,3.
У дiйсних умовах режим розчиненого газу, як правило, розвиваСФться i функцiонуСФ в покладах на самому початку СЧх розробки, коли проходить розбурювання покладу свердловинами, а тому загальнi показники розробки для покладу в цiлому визначаються сумуванням дебiтiв окремих свердловин з урахуванням рiзночасностi введення СЧх в експлуатацiю.
Гравiтацiйний режим експлуатацiСЧ нафтових свердловин настаСФ при повнiй втратi пластовоСЧ енергiСЧ. При гравiтацiйному режимi однiСФю рушiйною силою перемiщення нафти по капiлярах пласта СФ сила тяжiння нафти в пластi. В цьому випадку перемiщення нафти вiдбуваСФться тiльки в похилих (спадних) пластах до свердловин, розмiщених в СЧх нижнiх точках.
Гравiтацiйний режим СФ найменш ефективним з усiх режимiв експлуатацiСЧ свердловин. Слiд вiдзначити, що в iзольованому (чистому) виглядi кожен iз режимiв експлуатацiСЧ трапляСФться надзвичайно рiдко.
На газовому режимi приплив газу до свердловин вiдбуваСФться за рахунок його розширення при зниженнi тиску в покладi. Цей режим проявляСФться, якщо в процесi розробки контурна чи пiдошовна вода через вiдсутнiсть гiдродинамiчного зв'язку з областю живлення не надходить у поклад. Газовий режим характеризуСФться постiйнiстю газонасиченого об'СФму порового простору пласта.
У випадку водонапiрного режиму газ iз покладу витiсняСФться пiд дiСФю напору крайових чи пiдошовних вод.
Про прояв того чи iншого режиму ро