Економічні задачі лінійного програмування і методи їх вирішення

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Економічний факультет

Кафедра маркетингу

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему Економічні задачі лінійного програмування і методи їх вирішення

з дисципліни Економічна кібернетика

 

 

 

Виконала

Братута А.В.

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2010

ЗМІСТ

 

ВСТУП

  1. Теоретичний розділ
  2. Теоретичні основи лінійного програмування
  3. Приклади економічних задач лінійного програмування
  4. Задача оптимального виробничого планування
  5. Задача про суміші
  6. Задача про розкрій
  7. Транспортна задача
  8. Моделювання і методика рішення задач лінійного програмування
  9. Різновиди форм моделі задач лінійного програмування
  10. Загальна форма моделі
  11. Стандартна форма моделі
  12. Канонічна форма моделі
  13. Симплекс-метод
  14. Прикладний розділ
  15. Вирішення задачі лінійного програмування симплекс-методом
  16. Вирішення задачі лінійного програмування за допомогою Пошуку рішень у середовищі Microsoft Office Excel 2003

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ

 

Розвиток сучасного суспільства характеризується підвищенням технічного рівня, ускладненням організаційної структури виробництва, поглибленням суспільного поділу праці, предявленням високих вимог до методів планування і господарського керівництва. У цих умовах тільки науковий підхід до керівництва економічним життям суспільства дозволить забезпечити високі темпи розвитку народного господарства.

Одним з необхідних умов подальшого розвитку економічної науки є застосування точних методів кількісного аналізу, широке використання математики. В даний час новітні досягнення математики і сучасної обчислювальної техніки знаходять все більш широке застосування в економічних дослідженнях і плануванні. Цьому сприяє розвиток таких розділів математики, як математичне програмування, теорія ігор, теорія масового обслуговування, а також бурхливий розвиток швидкодіючої електронно-обчислювальної техніки. Вже накопичений достатній досвід постановки та вирішення економічних завдань за допомогою математичних методів. Особливо успішно розвиваються методи оптимального планування, які й становлять сутність математичного програмування.

Однією з основних стає завдання створення єдиної системи оптимального планування та управління народним господарством на базі широкого застосування математичних методів і електронно-обчислювальної техніки в економіці.

Основною метою написання курсової роботи є всебічний аналіз застосування лінійного програмування для вирішення економічних задач. Завданнями курсової роботи є:

1. Теоретико-методичний опис методу лінійного програмування.

2. Виявлення області застосування лінійного програмування для вирішення економічних завдань.

3. Оптимізація прибутку із застосуванням методу лінійного програмування.

4. Постановка завдання і формування оптимізаційної моделі.

5. Розрахунок і аналіз результатів оптимізації прибутку.

6. Розробка компютерної програми для вирішення поставленої задачі.

 

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

 

1.1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ лінійного програмування

 

Лінійне програмування математична дисципліна, присвячена теорії та методам розвязання задач про екстремуми лінійних функцій на множинах nмірного векторного простору, що задаються системами лінійних рівнянь і нерівностей [13].

Лінійне програмування є окремим випадком математичного програмування. Одночасно воно основа декількох методів вирішення завдань цілочисельного і нелінійного програмування.

Вперше постановка задачі лінійного програмування у вигляді пропозиції щодо складання оптимального плану перевезень, що дозволяє мінімізувати сумарний пробіг, дана в роботі радянського математика А.Н. Толстого (1930). У 1931 р. угорський математик Б. Егерварі розглянув математичну постановку і вирішив завдання, що має назву проблема вибору, метод вирішення якої отримав назву угорський метод. У 1939 р. радянський учений Л.В. Канторович вказав загальний метод (метод розвязувальних множників) вирішення завдань, повязаних зі складанням оптимального плану при організації виробничих процесів (у звязку з вирішенням задачі оптимального розподілу роботи між верстатами фанерного тресту в Ленінграді). Він же спільно з М.К. Гавуріним в 1949 р. розробив метод потенціалів, який використовується при вирішенні транспортних задач. У наступних роботах Л.В. Канторовича, М.М. Моісеєва, В.С. Немчинова, В.В. Новожилова, А.Л. Лурє, О.Г. Аганбегяна, Є. Г. Гольдштейна, Д.Б. Юдіна та інших математиків і економістів отримали подальший розвиток як математична теорія лінійного і нелінійного програмування, так і додаток її методів до дослідження різних економічних проблем.

У 1949 р. американським математиком Дж. Данцигом (GB Dantzig) був опублікований симплекс-метод основний метод рішення задач лінійного програмування. Термін лінійне програмування вперше зявився в 1951 р. в роботах Дж. Данцига і Т. Купманса.

При всьому різноманітті змісту конкретних завдань рішення кожної задачі проходить послідовно наступні основні етапи:

1. Постановка завдання.

2. Побудова (складання) математично?/p>