Економіко-географічна характеристика Румунії
Информация - География
Другие материалы по предмету География
инництву.
3. Південно-Східний район відповідає Добруджі та захоплює південну частину Молдови. Цей район практично не володіє мінеральними ресурсами, але його господарство має унікальну структуру з великим значенням морського та річкового транспорту, рибальства (у т.ч. й океанічного), курортно-рекреаційної справи. Загальнодержавне значення має чорна металургія району (Галац), целюлозно-паперова промисловість (Бреїла) і суднобудування (Констанца).
Галац лежить на березі Дунаю між гирлами його приток Сірету і Пруту. До цього місця можуть підніматися невеликі морські судна. Таким чином, Галац є одночасно річковим і морським портом. Це також вузол залізниць і трубопроводів.
Констанца єдиний морський порт Румунії, тому зосереджує значну частину її зовнішньої торгівлі. Промисловість різноманітна й охоплює типові галузі портового міста, в тому числі суднобудування, рибопереробку та ін. В місті беруть початок нафтопровід і канал Дунай Чорне море. Констанца головний центр чорноморської курортної зони Румунії.
Специфічним для Румунії є і сільське господарство Південно-Східного району. Крім Добруджі більше ніде не вирощуються тютюн, рис і бавовник. Більш звичні культури кукурудза, соняшник, виноград. Тваринництво представлено скотарством, свинарством і птахівництвом.
4. Центрально-Північний економічний район включає в себе Трансільванію, Буковину, Крішану і Марамуреш. Основою його багатопрофільної спеціалізації виступають природний газ, камяна сіль, поліметалічні руди, золото, а також лісові та гідроенергетичні ресурси Карпат.
Найбільшими містами району є Брашов і Клуж-Напока. Брашов друге за кількістю жителів і розмірами промислового виробництва місто Румунії, значний центр машинобудування (автомобілі, трактори, підшипники, нафтохімічне обладнання), лісової і деревообробної промисловості. Клуж-Напока більш відома як історичний і культурний центр Трансільванії. В галузевій структурі виділяється швейною і взуттєвою промисловістю, вичинкою шкір, фармацевтикою і парфумерією. Бая-Маре також досить важливий промисловий центр, що очолює золотоносний район на півночі. У місті виплавляють мідь, свинець, випускають сірчану кислоту та ін.
У сільськогосподарському відношенні район відзначається переважанням тваринництва (особливо вівчарства), у трансільванській частині представлені інтенсивні скотарство, свинарство і птахівництво. Трансільванський степ до того ж є досить значним районом землеробства (кукурудза, пшениця, соняшник, картопля, овочі). Передгіря використовуються для садівництва і ягідництва.
5. Західний район (Банат) має значний економічний потенціал. Тут зосереджені видобування вугілля (Петрошанський басейн), металічних корисних копалин. Склалися центри чорної металургії, яка працює на місцевих залізній руді і коксівному вугіллі (Решиця, Хунедоара). Розвинені деревообробна, текстильна, шкіряно-взуттєва і харчова промисловість. Клімат і ґрунти сприятливі для сільського господарства. У передгірях лісові і рекреаційні ресурси.
Тімішоара третє по чисельності населення місто в Румунії, значний промисловий вузол (нафтохімія, сільськогосподарське машинобудування, текстильна промисловість). Арад важливий центр залізничного машинобудування (локомотиви, вагони) і традиційної харчової промисловості.
Сільське господарство району інтенсивніше, ніж у середньому по Румунії, і більше орієнтоване на розвиток тваринництва (молочно-мясне скотарство, свинарство). Відповідно, в рослинництві окрім звичних кукурудзи і соняшнику значною є частка кормових культур.
6. Північно-Східний район (Молдова) найменш розвинена частина країни, хоча й володіє значним масивом родючих ґрунтів (зокрема чорноземів), великими запасами хвойної деревини, гідроенергією гірських річок.
Провідною галуззю господарства є харчова, зокрема фруктоовочеконсервна промисловість. В районі поступово формується комплекс підприємств лісохімії, целюлозно-паперової, столярно-паркетної та меблевої промисловості. Швидко зростає текстильна промисловість (спеціалізація вовняні і лянні тканини, ткання килимів). Швейна промисловість використовується для поступової індустріалізації невеликих міст і використання надлишкових трудових ресурсів крупних сіл.
Головний історичний і культурний центр Молдови місто Ясси, слугує важливим транспортним вузлом, центром наукових досліджень та освітніх послуг (за кількістю студентів Ясси поступаються лише Бухаресту).
До важливих міст відноситься Бакеу найбільший в Румунії центр лісопереробки та переробки продукції вівчарства (вичинка шкір, виготовлення дублянок, взуття, шкіргалантереї, вовняних тканин та ін.)
Але основним заняттям населення залишається сільське господарство, в якому унікальна роль належить відгонно-пасовищному вівчарству, виноградарству, овочівництву, садівництву тощо. В зерновому господарстві панівні позиції лишаються за кукурудзою. Із технічних культур представлені соняшник, льон-довгунець, цукровий буряк.