Економіко-географічна характеристика Румунії
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?є й очерет дунайських плавнів (Бреїла). У багатьох невеликих карпатських поселеннях широко представлені лісопильна, фанерна, меблева промисловість.
Легка (текстильна, швейна і шкіряно-взуттєва) промисловість розвинена недостатньо і працює переважно на внутрішній ринок. Харчова промисловість має деякий експортний потенціал (це торкається виноробства та виробництва плодоовочевих консервів).
Сільське господарство
У сільському господарстві за вартістю продукції рослинництво грає чільну роль. Зернові займають > 60% посівних площ, на технічні припадає 15%. Головні зернові культури кукурудза (1 місце в Європі по валовим зборам) і пшениця. Обсяги виробництва рису незначні. А от кукурудза хоча і потрапила на румунські землі лише у XVI XVII століттях, знайшла тут для себе сприятливе природне середовище і стала не тільки важливою фуражною, але й провідною продовольчою культурою. Серед технічних лідерами є соняшник (Румунія поруч з Україною та Аргентиною входить до трійки світових лідерів), цукровий буряк, льон і тютюн. Бавовник вирощується в обмежених масштабах на зрошуваних землях Добруджі.
Розвинені також овочівництво і виноградарство. Виноград потрапив сюди ще за часи Стародавньої Греції і Риму, переважають винні сорти. У садівництві переважає слива, представлено також вирощування яблук, груш, абрикосів.
Специфічну роль у тваринництві відіграє вівчарство. Базується воно на природних гірських пасовищах у Карпатах й на Трансільванському плато. За поголівям овець Румунія поступається в Європі тільки Великобританії та Іспанії. Розводять також велику рогату худобу, свиней і птицю. Але за виробництвом мяса і молока на душу населення Румунія відстає навіть від своїх сусідів по регіону.
Транспорт
Головну роль у транспортній системі Румунії відіграє залізничний транспорт. Найнапруженішою є лінія Бухарест Плоєшті Брашов Клуж-Напока. Значною є мережа нафто- і газопроводів. Автомобільний транспорт розвинений слабо. Так точно і внутрішній водний. Дунай і Прут переважно прикордонні, а річки, які стікають з Карпат, непридатні для судноплавства. Найважливішим для Румунії є 150-кілометровий відрізок Дунаю від гирла до портів Галац і Бреїла. Втім, значення Дунаю як міжнародної транспортної водної артерії для Румунії велике. Завершення будівництва каналів Дунай Майн Рейн (на території Німеччини) і Дунай Чорне море в Румунії сприятиме збільшенню транзитних потоків вантажів і пасажирів, зокрема туристів. Головним транспортним вузлом країни є Бухарест, дунайськими і одночасно морськими портами Галац і Бреїла, чорноморським портом Констанца.
Зовнішні звязки
Румунія експортує окремі види машин і нафтовидобувного обладнання, нафтопродукти, деревину і меблі, вовняні тканини, овочеві і фруктові консерви, виноградні вина. В імпорті найважливішими є промислове обладнання і транспортні засоби, залізна руда, вугілля і кокс, бавовна. Основні торгові партнери Румунії країни Західної Європи. Значні звязки підтримуються також з нафтовидобувними арабськими країнами, Росією, Україною.
Територіальна структура господарства
На основі відмінностей у господарській спеціалізації можна виділити 6 економічних районів.
1. Центрально-Південний район, що включає до свого складу Волощину і Мунтенію. За своїм історичним і сучасним значенням Волощина є основою Румунії. Це колиска румунської нації. Ще в XIV ст. тут сформувалося ядро майбутньої держави. Зараз на території району мешкає майже третина населення країни. Завдяки різноманітним місцевим ресурсам він здавна має найбільш диверсифіковану структуру господарства. Електричною енергією воно забезпечується каскадом ГЕС на р. Арджеш. В районі знаходяться найстаріший нафтовий центр Європи Плоєшті, найбільший автомобільний центр Румунії Пітешті, врешті-решт, столиця країни Бухарест.
Бухарест найбільше місто, головний економічний і культурний центр Румунії. Він розташований на рівнині, приблизно на однаковій відстані від Дунаю та Карпат. Як столиця це молоде місто (з 1861 р.). При його забудові за взірець було взято Париж. В місті виробляється четверта частина промислової продукції країни, а його частка в машинобудуванні, хімічній, текстильній, шкіряно-взуттєвій і поліграфічній галузях є набагато вищою. Найцікавішим культурним закладом Бухареста є Національний музей старожитностей.
Центрально-Південний район виступає житницею країни і важливою зоною виноградарства і садівництва, а в придунайській частині овочівництва. Карпатська частина району славиться вівчарством, у приміській зоні Бухаресту зявляється свинарство і птахівництво.
2. Південно-Західний район відповідає історико-географічному регіону Олтенія. Основою його індустріалізації виступила енергетика: ГЕС Залізні Ворота, каскад ГЕС на Олті, потужні ТЕС на місцевих лігнітах тощо. Район виробляє ? румунської електроенергії. Тому склалася спеціалізація на енергомістких галузях, зокрема кольоровій металургії (найбільший центр Слатіна).
Головний організуючий центр району місто Крайова (верстатобудування, сільськогосподарське машинобудування і навіть авіаційна промисловість).
Родючі ґрунти Нижньодунайської рівнини використовуються для вирощування зернових (кукурудзи і пшениці) і технічних (особливо соняшнику) культур. Тваринництво поступається росл