Економіка використання бджільництва
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
·витку галузі в країні за останні 10-15 років засвідчує, що приріст бджолосімей спостерігався, здебільшого, за рахунок приватного сектора і зараз у ньому утримується 90% бджолиних сімей. Водночас, проблема необхідності збільшення бджолосімей існує в усьому світі і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється на розвиток та на селекцію. Так, у 2003 році уряд виділив 3 млн. грн., у 2004 році - 7 млн. грн., у 2005 році - 8 млн. грн., що дало можливість частково відновити кількість бджолосімей та збільшити їх до 3 млн., хоча для успішного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, як було відмічено, потрібно 6 млн. бджолосімей. Але суми дотацій надто мізерні. Крім того, бажано, щоб дотацію отримували бджолярі, які обслуговують пасіки, починаючи з 10 бджолосімей.
При цьому, прибутки від запилення сільськогосподарських культур, яке забезпечується бджолами, перевищують прибутки від прямої продукції в 15-20 разів. На селекцію у 2003 році виділено 577,0 тис. грн., в 2004 - 646,4 тис. грн., в 2005 - 905,0 тис. грн. Для результативності селекційної роботи в галузі бджільництва бажано упродовж 5 років виділяти щорічно до 3 млн. грн.
Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна і культивована медоносна флора України багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечить бджіл безперервним кормовим конвеєром.
Однак, загальносвітова тенденція зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю призвела в останні роки до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур в США, Канаді та ряді країн Західної Європи. Це характерно і для нашої держави. Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва, яке не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації. Завдяки запиленню бджолами прибавка врожаю складає: гречки - 41-60%, соняшнику - 30-41%, технічних культур - 46-67%, садів та ягідників - 38-55%, баштанових культур - 40-58%. Вирощування деяких овочевих культур, зокрема в теплицях, взагалі неможливе без використання бджіл.
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі і бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запилення бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що, в свою чергу, буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарсь-ких культур та рівня рентабельності галузі рослинництва.
Одним із ефективних прийомів сприяння розвитку галузі бджільництва було б часткове відрахування з прибутків галузі рослинництва. При цьому необхідно здійснити такі кроки:
1) зробити бджолозапилення обовязковим елементом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур;
2) узаконити орендну плату за бджолозапилення, сума якої визначалася б за домовленістю сторін. У разі не укладення договору власники посівних площ повинні перерахувати в бюджет на розвиток бджільництва за кожен гектар посіяних ентомофільних культур по 1 % від реалізаційної ціни одного гектара насіння даної культури. Цей розрахунок може бути проведений за такою формулою: 0=Рх8х1%, де О - сума перерахувань у бюджет, грн.; Р - реалізаційна ціна 1 ц насіння (без ПДВ), грн.; 8 - площа посіву ентомофільної культури, га; 1% - рекомендований відсоток перерахувань у бюджет;
3) задля нарощування загальної кількості бджолиних сімей та покращення воскового балансу пасік на декілька років заборонити вивіз воску за кордон;
4) для покращення кормової бази бджільництва та враховуючи користь, яку бджоли приносять при запиленні, в сівозміни включати посіви медоносних культур з розрахунку не менше 20 гектарів на 100 бджолиних сімей;
5) створити в кожній області від 3 до 5 великих бджоло господарств від 1000 до 4000 бджолосімей з використанням промислових технологій, в тому числі з первинною переробкою та фасуванням продуктів бджільництва. Таким господарствам держава повинна надати пільговий кредит на 5 років;
6) для забезпечення пасічників племінним матеріалом створити в кожній області розплідники або племінні пасіки;
7) за фінансового сприяння держави забезпечити закупку меду у пасічників обласними бджоло обєднаннями і спілками;
8) включити в споживчий кошик населення (особливо в дитячих закладах, школах, лікарнях та на курортах) мед та інші продукти бджільництва, для цього проводити відповідну рекламну діяльність;
9) для успішного забезпечення міського населення медом та іншою продукцією бджільництва створити Будинки меду (з такою пропозицією делегати IV зїзду пасічників та II зїзду апітерапевтів звертались до адміністрацій, але реакції на це не було). Спілці пасічників, асоціації "Укрбджолопром" практикувати медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни мали б можливість закуповувати бажану продукцію, що значною мірою вирішувало б проблему реалізації продукції бджільництва;
10) створити 5 регіональних спеціалізованих лабораторій із якості продукції та її сертифікації. Для цього винайти можливість профінансувати закупівлю необхідних приладів;
11) Департаменту вете?/p>