Екологічні та абіотичні фактори

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология

»ьність організмів, визначаючи їхню активність і характер існування в конкретних умовах. Особливо помітно впливає температура на фотосинтез, обмін речовин, споживання їжі, рухову активність і розмноження. У залежності від характеру теплообміну з зовнішнім середовищем організми поділяються на: пойкілотермні (це організми, температура яких міняється в залежності від температури навколишнього середовища); гомойотермні (це організми, здатні підтримувати постійну температуру тіла незалежно від температури навколишнього середовища). Особливу групу складають гетеротермні тварини, що у період активності мають постійну температуру, а в період зимової сплячки температура тіла знижується.

екологія фактор кліматичний

2.2 Едафогенні фактори

 

Ґрунтоутворювальний процес це єдиний по своїй біологічній сутності безперервний динамічний природно-історичний процес активного використання і перетворення верхнього шару земної кори мікроорганізмами, а також вищими і нижчими рослинами, при участі і впливі на нього всіх елементів фізико-географічного середовища, а в культурних умовах і господарської діяльності людини.

Ґрунтоутворювальний процес органічно звязаний із процесом фотосинтезу. У природній обстановці (на суші) один без іншого існувати не може. Це дві взаємозалежні сторони єдиного процесу процесу життєдіяльності вищих і нижчих рослин. У результаті фотосинтезу в ґрунт вноситься величезної важливості матеріал органічна речовина рослин, а атмосфера поповнюється киснем, відкіля він надходить у ґрунт у газоподібному стані і розчиненим у воді атмосферних опадів. У результаті ґрунтоутворення в атмосферу повертається вільна вугільна кислота, необхідна для продовження фотосинтезу, а з ним і всього життя.

Таким шляхом відбувається закономірна міграція зольних хімічних елементів у системі ґрунт-рослина-ґрунт, названий академіком В.Р. Вільямсом біологічним круговоротом. Тому біологічна сутність грунтоутворювального процесу має дуже глибокі корені звязку і наслідку планетарного масштабу.

Поряд з біологічним круговоротом речовин у природі має місце і так називаний геологічний круговорот, з яким звязаний процес розчинення і виносу живильних елементів із ґрунтів у водні обєкти, де вони відкладаються у виді різних осадових порід.

По В.Р. Вільямсу ґрунт це пухкий поверхневий шар суші, здатний робити врожай рослин. Таким чином, найважливіша властивість ґрунту це його родючість. Вона визначається фізичними і хімічними властивостями ґрунту, що у сукупності утворюють групу едафогенних факторів.

Ґрунт трифазне середовище. Воно складається з твердих, рідких і газоподібних компонентів. Ґрунт є продуктом фізико-хімічного і біологічного перетворення гірських порід, тобто формується в результаті складної взаємодії клімату, рослин, тварин, мікроорганізмів. Ґрунт постійно розвивається і змінюється, унаслідок чого існує велика розмаїтість його типів.

 

2.3 Екологічна роль факторів харчування

 

Основним шляхом живлення рослин є фотосинтез, тобто світлове живлення. Крім цього, рослини потребують мінеральні речовини, які поступають з ґрунтовим розчином через кореневу систему. Особливість дії їжі як екологічного фактору для тварин в тому, що екологічний зміст має тільки нижня межа витримки у випадку недостатку їжі вона є важливим лімітуючим фактором, а її надлишок не лімітує розвиток особин.

Треба відрізняти харчові режими і харчові спеціалізації. Харчовий режим своєрідність, природа харчового матеріалу. Є такі типи харчових режимів: зоофагія, фітофагів, детритофагія. Харчова спеціалізація це коло харчових матеріалів, які використовуються даним видом. Є три екологічні групи: поліфаги, олігофаги, монофаги.

 

Література

 

  1. Бродский А.К. Краткий курс общей экологии. С.-Петербург, 1999. 224с.
  2. Бедрій Я.І. та ін. Основи екології та охорона природи. Львів: Укрпошта, 1999. 238 с.
  3. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. Київ: Либідь, 1993. 248 с.
  4. Воронков Н.А. Экология. Общая, социальная, прикладная. М.: Агар, 1999. 424 с.
  5. Вронский В.А. Прикладная экология. Ростов на Дону: Феникс, 1996. 512 с.
  6. Джиги рей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Київ: Знання, 2002. 203 с.
  7. Дідух Я.П. Популяційна екологія. Кіїв: Фітосоціоцентр, 1998. 192 с.
  8. Злобін Ю.А. Основи екології. Київ: Лібра, 1998. 248 с.
  9. Киселев В.Н. Основы экологии. Минск: Універсітэцкая, 2000. 383 с.
  10. Кормилицын В.И. и др. Основы экологии. М.: Интерстиль, 1997. 366 с.
  11. Назарук М.М. Основи екології. Львів: Афіша, 1999. 256 с.
  12. Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии. Часть 1. Основы общей и глобальной традиционной экологии. Харьков: Торнадо, 1999. 182 с.
  13. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы. М.: Россия молодая, 1994. 367 с.
  14. Річний звіт про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2001 р. / Під ред. Кошеля В.М. Донецьк: ВАТ УкрНТІК, 2002. 124 с.
  15. Экологические функции литосферы. /Под ред. Трофимова В.Г. М.:Изд-во МТУ, 2000. 432 .
  16. Экологическая химия. Основы концепции. /Ред. Ф. Кортс, под ред. Градовой Н.Б. М.: Мир, 1997. 396 с.

Размещено на