Екологічні та абіотичні фактори
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
°тмосферний тиск, вологість та рух повітря, освітлюванність, температура)
2. Эдафогенні (эдафичні, грунтові). (Структура, вологість, механічний склад грунту)
3. Хімічні (хімічні речовини)
4. Орографічні (висота над рівнем моря, кут нахилу гір, скель, рисунки на скелях)
- Зооценоз
- Фітоценоз
(сукупність рослин)
- Мікробіальний ценоз (сукупність мікроорганізмів)Сукупність діяльності людини
По Мончадському А.С. екологічні фактори є:
- Первинні періодичні це обертання Землі, добовий хід часу.
- Вторинні періодичні вологість, температура повітря, опади, динаміка рослинної їжі, зміст газів у воді.
- Неперіодичні. Грунтово-земельні фактори (неперіодичний лише ґрунт, а динаміка властивостей ґрунту: вологість, температура періодичні фактори), стихійні явища, домішки у воді, у повітрі через діяльність людини.
1.3 Поняття про лімітуючий фактор
У 1840 році німецький хімік-органік Ю.Лібіх висунув теорію мінерального харчування рослин. Він установив, що розвиток рослин залежить не тільки від тих хімічних елементів або речовин (тобто факторів), що присутні в достатньому для організмів кількості, але і від тих , котрих не вистачає. Наприклад, надлишок вологи або азоту не замінить недоліку бора або заліза, що звичайно присутні в ґрунті в мікрокількості. У результаті своїх досліджень Лібіх сформулював Закон мінімуму, відповідно до якого необхідно збільшити вміст у ґрунті живильної речовини, що знаходиться в мінімумі. Закон справедливий не тільки для рослин: для людей недостача чого-небудь повинна компенсуватися уживанням вітамінів або мікроелементів. Через 70 років американський учений Шелфорд В. показав, що не тільки речовина, що є присутня у мінімумі, але і надлишок якогось елемента може приводити до небажаних відхилень. Наприклад, надлишок ртуті в організмі людини по відношенню до деякої норми, викликає важкі функціональні розлади. При недоліку води в ґрунті асиміляція рослиною елементів мінерального харчування утруднена, але і надлишок води небажаний: можуть задихнутися корені, виникають анаеробні процеси, закисання ґрунту. Як надлишок, так і недолік величини рН визначає кислотність ґрунту, середовища. Багато рослин, тварин, мікроорганізмів дуже чуттєві до найменших змін рН (наприклад, у біологічному очищенні стічних вод). Фактори, як у надлишку, так і в недоліку стосовно оптимальних вимог організму, називаються лімітуючими, а правило одержало назву Закону фактора, що лімітує, або Закону толерантності. Закон фактора, що лімітує, враховується в заходах щодо охорони навколишнього природного середовища від забруднення. Підвищення норми шкідливих домішок у повітрі, воді представляє серйозну загрозу здоровю людей.
2.Абіотичні фактори
2.1 Кліматичні фактори
Сонячна енергія. 99 % всієї енергії Сонця це промені з довжиною хвиль 0,17 4,0 мкм. З них 48 % - видима частина променів з довжиною хвилі 0,4 0,76 мкм; 45 % - інфрачервоні промені (ІЧ-промені) з довжиною хвилі 0,75 мкм 10-3м і близько 7 % - УФ-промені (довжина хвилі менш 0,4 мкм).
Кількість сонячної енергії, що проходить через атмосферу до поверхні Землі, 21 * 1023 кДЖ. Це сонячна постійна. Але в різній точці поверхні Землі енергія неоднакова і залежить від тривалості дня, кута падіння променів, прозорості повітря. Тому сонячну постійну виражають у кількості Дж на 1 см2 поверхні Землі в одиницю часу. Її середнє значення складає близько 0,14 Дж/см2 у 1 сек.
Освітленість земної поверхні звязана з променистою енергією і визначається тривалістю й інтенсивністю світлового потоку. Внаслідок обертання Землі періодично чергуються світлий і темний час доби. Освітленість відіграє найважливішу роль для всього живого й організми фізіологічно адаптовані до зміни дня і ночі. У всіх тварин маються добові (циркадні) ритми активності. Багато рослин розцвітають удень, на ніч закриваючи віночки квіток. Є світлолюбні і тіньолюбні рослини.
Вологість атмосферного повітря звязана з насиченням його водяними парами. Найбільш багаті вологою нижні шари атмосфери (1,5 2 км висотою), де концентрується 50 % усієї вологи. Чим вище температура, тим більше вологи містить повітря. Однак при тій або іншій температурі повітря існує визначена межа насичення його парами води, що називається максимальним.
Рух повітряних мас (вітер). Причина виникнення вітру неоднакове нагрівання земної поверхні, звязаний з перепадами тиску. Вітровий потік спрямований убік меншого тиску, тобто туди, де повітря більш прогріте. Сила обертання Землі впливає на циркуляцію повітряних мас. У приземному шарі повітря їхній рух впливає на всі метеорологічні елементи клімату: режим температури, вологості, випаровування з поверхні Землі і транспірацію рослин. Вітер переносить і розподіляє домішки в атмосферному повітрі.
Тиск атмосфери. Нормальний тиск дорівнює 101 кПа, або 750 мм рт. ст. (0,1 МПа). У межах Земної кулі існують постійні області високого і низького тиску, причому в тих самих точках спостерігаються сезонні і добові мінімуми і максимуми тиску. Існують морський і континентальний типи динаміки атмосферного тиску. Періодично виникають області зниженого тиску, що характеризуються могутніми потоками повітря, що прагне по спіралі до центра, що переміщається в просторі, вони звуться циклонами.
Температура один їх важливих абіотичних факторів, який прямо або непрямо впливає на життєдія?/p>