Екологічні проблеми хімічної промисловості
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
вості може бути наступним:
підгалузь хімічної промисловості, у якій виходять або можуть споживатися відходи;
процеси, при проведенні яких утворяться BMP (видобуток, збагачення, переробка й ін.);
фізико-хімічні властивості відходів;
обсяг відходів, що утворяться, (малотоннажні і крупнотоннажные);
зміст коштовних компонентів у відходах;
вартісні показники:
можливості використання відходів (наявність надійних способів переробки, а також відповідні устаткування);
транспортабельність відходів;
вплив відходів на навколишнє середовище.
Класифікація відходів повинна забезпечити одержання даних, необхідних для розробки організаційно-технічних заходів щодо зменшення кількості відходів і їхньої утилізації в рамках визначених промислових вузлів.
4. Стратегія сталого розвитку суспільства та заходи по вдосконаленню ХТС
Наша Земля еволюціонує без росту, а людське суспільство є її підсистемою, обмеженої по фізичних параметрах не зростаючою Землею. Тому людство повинне адаптуватися до розвитку, а не до росту. Відповідно до найбільше широко використовуваного міжнародного визначення (даним у 1996 році в доповіді ООН) стійкий розвиток повинне задовольнити потреби сучасності, не ставлячи під погрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
Технологічний прогрес і ринкова гнучкість безумовно необхідні і важливі для досягнення стійкого розвитку, але ніяк не достатні. Іншим вирішальним фактором є ціннісна орієнтація суспільства, умовно говорячи, його "Мудрість".
Під час самміту всесвітнього економічного форуму в Давосі був представлений індекс екологічної стійкості (ІЕС) країн, що дозволяє оцінювати прогрес на шляху до стійкого суспільства за допомогою 22 комплексних індикаторів, що охоплюють 67 різноманітних параметрів. Ці індикатори відображають 5 груп факторів, що визначають рівень стійкості:
Стан навколишнього середовища - зокрема повітря, води, ґрунтів, біорозмаїття і т.д.
Антропогенний тиск із боку систем життєдіяльності людини, у тому числі рівень експлуатації і виснаження природних ресурсів, обсяги викидів у навколишнє середовище різних відходів і забруднювачів.
Уразливість життя людини, зокрема показники забезпеченості населення основними продуктами харчування і питною водою, дитячій смертності і смертності від хвороб, викликаних екологічними проблемами.
Суспільно-інституційний потенціал - у т.ч. розвиток науки і технологій, еко-ефективність господарства (витрати природних ресурсів на одиницю ВВП), рівень економічної волі, суспільна відповідальність бізнесу, суспільні і політичні волі, розвиненість законодавства, рівень корупції, наявність національної стратегії і планів дій, відкритість екологічної інформації і механізмів прийняття рішень, рівень залучення громадськості.
Участь у міжнародних зусиллях - зокрема виконання екологічних угод, вплив на глобальні ресурси і заходи щодо їхньої охорони, участь у роботі міжнародних організацій і т.д.
Рейтинг країн по ІЕС ґрунтується на порівняльному аналізі індикаторів для різних країн і дає узагальнену оцінку ситуації в них. З 122 країн, включених у рейтинг, Україна виявилася на 110 місці.
Ефективність хімічного виробництва визначається економічними показниками, і її підвищення досягається зниженням витрат сировини і матеріалів, енергії, капітальних вкладень, підвищенням продуктивності праці і зниженням кількості відходів. Основна частка витрат при виробництві хімічної продукції приходиться на сировину (до 70%) і енергію (до 40%). Зниження їхньої витрати на одиницю продукції дає найбільший економічний і екологічний ефект. Кардинальний шлях зниження цих витрат складається у використанні нових реакцій і каталітичних процесів, що дозволяють одержувати з дешевої сировини тільки необхідні продукти без відходів, у м'яких умовах, з мінімальними витратами енергії і високою продуктивністю.
Ключ до мінімізації відходів - селективність, стандартна оцінка того, наскільки ефективно проведений синтез. Якщо синтез виконаний акуратно (без "механічних утрат"), а селективність невеличка, то це можна віднести на рахунок "неелегантної хімії" процесу що характеризують низькою "атомною селективністю".
Атомна селективність - це відношення молекулярної маси цільового продукту на суму молекулярних мас усіх речовин, що входять у стехіометричне рівняння (з обліком стехіометрічних коефіцієнтів).
Візьмемо як ілюстрацію виробництво оксиду етилену. Класичний хлоргідринний спосіб має 25%-ну атомну селективність і скоріше нагадує виробництво хлориду кальцію, у якому окис етилену - побічний продукт. Навіть якщо хімічний вихід дорівнює 100%, у цьому процесі утвориться 3 кг відходів на 1 кг оксиду етилену.
СН2 =СН2 + Cl2 + Н2O ClCН2CН2OH + HClН2CН2OH + Ca(OH)2 + CaCl2 + 2H2O
СН2 =СН2 + Cl2 + Ca(OH)2C2H4O+CaCL2+2H2OМол. маса4411118Атомна селективність=44.173=25%
А в сучасному нафтохімічному процесі оксид етилену одержують за допомогою каталізаторів в одну стадію і з 100%-ний атомної селективністю.
СН2 =СН2 + 1/2 O2
Атомна селективність=100 %
Додаткового зниження витрат на производство хімічної продукції досягають оптимізацією процесів на всіх технологічних стадіях. Найбільший економічний ефект дає оптимізація стадії хімічного перетворення (реакційного вузла) і зв'язаної з нею стадії поділу реакційної суміші і виділення продуктів реакції.
Прикладом є виробництво ?/p>