Екологiчнi аспекти видобування пiску на прикладi об`СФктiв ЧернiгiвськоСЧ областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
iя ренатуралiзацiСЧ болiт i торфовищ [20].
Бiологiчна рекультивацiя це етап загальноСЧ рекультивацiСЧ, що охоплюСФ комплекс агротехнiчних i фiтомелiоративних заходiв для пiдвищення родючостi порушених земель.
Бiологiчна рекультивацiя може бути сiльськогосподарською або лiсовою. Сiльськогосподарська рекультивацiя слугуСФ для пiдготовки землi пiд рiллю, багаторiчнi насадження чи природнi кормовi угiддя. Найсуворiших вимог слiд дотримувати пiд час бiологiчноСЧ й технiчноСЧ рекультивацiСЧ земель, якi вiдводять пiд рiллю. У такому разi потрiбнi селективне вiдсипання вiдвалiв, перекриття токсичних порiд 0,5-метровим шаром глини, потенцiйно родючою породою завтовшки 1,52 м, а також поверхневим шаром ТСрунту, 510-рiчний перiод вiдновлення родючостi з вирощуванням багаторiчних трав, внесенням високих норм органiчних i мiнеральних добрив. Пiсля такоСЧ рекультивацiСЧ цi землi можна використовувати iнтенсивно. За потенцiйною та ефективною родючiстю вони можуть не поступатися перед зональними ТСрунтами. У зонi поширення родючих чорноземiв пiд рiллю слiд рекультивувати не бiльше 70 % порушених земель. Решту 30 % вiдводять пiд укоси вiдвалiв, терасоподiбнi уступи, пiдСЧзнi шляхи, протиерозiйнi споруди. Цi землi залiснюють або залужують травами.
Порушенi землi мають несприятливi режими, на них навiть багаторiчнi трави потребують удобрення. Взагалi економiчно доцiльним СФ насипання гумусового шару ТСрунту до глибини 50 см.
Землеробство на рекультивованих землях маСФ специфiчнi особливостi, базуючись у той же час на основних ланках системи, застосовуваних у непорушених агро ландшафтах, i включаСФ: органiзацiю територiСЧ вiдповiдно до спецiалiзацiСЧ господарства та його природноекономiчних умов; сiвозмiни згiдно зi сформованою структурою посiвних площ; засоби обробiтку ТСрунту, сiвби i догляду за рослинами вiдповiдно до ТСрунтового покриву; систему удобрення; захист вiд бурянiв, хвороб i шкiдникiв; систему заходiв щодо захисту ТСрунтiв вiд ерозiСЧ. За основу при органiзацiСЧ територiСЧ рекультивованих земель потрiбно брати спецiалiзацiю господарства, яка полягаСФ у створеннi сiвозмiн з оптимальними розмiрами полiв i чергуванням культур, лiсосмуг, лiсомелiоративного фонду на крутосхилах або невикористовуваних дiлянках, пiдСЧзних шляхiв, засипаннi ярiв чи створеннi гiдротехнiчних протиерозiйних споруд, в органiзацiСЧ рекреацiйних зон навколо збережених водойм тощо [7].
До специфiчних особливостей землеробства в техногенних агроландшафтах слiд вiднести поетапне освоСФння земель. Згiдно з вимогами до бiологiчного етапу рекультивацiСЧ останнiй подiляСФться на два перiоди. У першому, мелiоративному, перiодi вирiшують докорiннi питання окультурення рекультивованих ТСрунтiв добором культур або сiвозмiн, внесенням добрив та iншими мелiоративними заходами, повязаними iз перiодом подальшого iнтенсивного сiльськогосподарського використання. У другому пiсля мелiоративного перiодi рекультивованi землi повиннi бути включенi у структуру сiльськогосподарських угiдь iз вiдповiдною плановою вiддачею вiд них. Залежно вiд окультуреностi й досягнутого в мелiоративному перiодi рiвня родючостi такi землi вiдводять у категорiю орних угiдь або ж пiд кормовi культури (полiпшенi вигони, сiножатi, пасовища).
Сформованi у техногенних агроландшафтах ТСрунти бiльшою мiрою пiддаються ерозiйним процесам та iншим деградацiям, тому необхiдно мати протиерозiйний фон протягом року.
До початку рекультивацiСЧ карСФр являв собою виСЧмку неправильноСЧ форми частково заповнену дощовими стоками, вiдходами гумово-технiчноСЧ продукцiСЧ i вiдходами будiвельного виробництва.
Технологiчна схема рекультивацiСЧ вiдпрацьованого карСФру складаСФться з декiлькох етапiв.
1-й етап мiстить у собi пристрiй котловану i водовiдвiдних канав по периметру карСФру.
Пристрiй котловану припускаСФ додання карСФрному виробленню правильних геометричних форм. Борти карСФру виполажуться. Крутiсть укосiв складаСФ 30.
Пiсля виполажування, борта карСФру ущiльнюються i плануються. По спланованих укосах робиться пiщане пiдсипання пiд протифiльтрацiйний екран. Протифiльтрацiйний екран виконуСФться шляхом пристрою геомембрани з полiетилену високоСЧ щiльностi товщиною 1 мм. Протифiльтрацiйний екран захищаСФться вiд можливих ушкоджень ТСрунтом товщиною 0.5 м [14].
Днище котловану представляСФ iз себе глиняну основу, ущiльнену i сплановану з ухилом убiк прийомного колодязя. По днищу котловану влаштовуСФться променевий пластовий дренаж, виконаний iз щебеню i пiску, убiк прийомного колодязя зi збiрних ж/б труб дiаметром 1м. Дренажна система влаштовуСФться для збору можливого утворення фiльтрату в процесi рекультивацiСЧ. Прийомний колодязь нарощуСФться в мiру засипання карСФру. Захист пiдстави i бортiв карСФру протифiльтрацiйною мембраною i глиняним замком виключаСФ контакт матерiалiв засипання з ТСрунтовими водами.
По периметру карСФру виконуСФться водовiдвiдна канава з метою запобiгання влучення дощових i поталих вод iз прилягаючоСЧ територiСЧ. У мiiях перетинання водовiдвiдноСЧ канави з кiльцевою автодорогою укладаються водопропускнi металевi труби.
2-й етап мiстить у собi технiчну рекультивацiю шляхом заповнення котловану пресованими брикетами ТБО з пересипанням iнертними матерiалами.
Для органiзацiСЧ складування технiчних побутових вiдходiв (ТПВ) в карСФр запроектований пандус з п
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение