Екологiчна паспортизацiя, водопостачання та водовiдведення, утилiзацiя та рекуперацiя вiдходiв мтАЩясопереробного пiдприСФмства
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
+С)/(В1+С), де
В - ширина установки, м;
а - вiдстань вiд стiни камери до крайнього електрода, м. а=0,04 м;
С- мiжелектродний простiр, м;
В1 - товщина електродiв, м. В1=0,005м.к = (0.9-20.04+0.02)/(0.005+0.02)=34 шт
Активна площа одного електрода в камерi електрокоагуляцiСЧ обчислюСФться за формулою:
=2l1h1, де- довжина електродiв, м. l1=Lк-0,1=0,57-0,1=0,47 м.- висота електрода, м.=20.470.8=0.75м
Активна площа всiх анодiв (катодiв) в камерi електрокоагуляцiСЧ складе:
fa=fк=0,7534/2=12,75м2
Витрата матерiалу електродiв визначаСФться за формулою:
=KвАJк/Q, де
- витрата матерiалу електродiв, г/м3;в - коефiцiСФнт виходу по струму, Кв=0,4;
А - еквiвалент електрохiмiСЧ залiза, г/Ач А=0,606 г/Ач;- витрата стiчних вод, м3/ч=0.40.606514/5.14=24.24г/м3
Сила струму в камерi електрофлотацiСЧ рiвна:
ф=jфfa2, де
ф - сила струму в камерi електрофлотацiСЧ, А;ф - густина струму в камерi електрофлотацiСЧ, А/м2;а2 - активна площа горизонтальних електродiв в камерi електрофлотацiСЧ, м2
а2=fк2=(Lф-0,1)(В-0,1), де
ф - довжина камери електрофлотацiСЧ, м;
В - ширина установки, м.а2=fк=(1,21-0,1)(0,9-0,1)=0,89 м2ф=800,89=71,2 А
Вага блоку електродiв в камерi електрокоагуляцiСЧ визначаСФться за формулою:
Мк=g1f1nкВ1, де
g1 - густина матерiалу електродiв, т/м3 g1=7,86т/м3;- активна площа одного електрода, м2;к - кiлькiсть електродiв, шт;
В1 - товщина електродiв, м.
Мк=7,860,75340,005=1,002т
Вага електродiв в камерi електрофлотацiСЧ визначаСФться за формулою:
Мф=g2/fa2В2+g2fк2В3
Мф - загальна вага електродiв в камерi електрофлотацiСЧ, т;
g2/ - питома вага залiза, т/м3 g2/=7,86 т/м3;
В2 - товщина катодноСЧ сiтки, м. В2=0,001м;
g2 - питома вага графiту, т/м3 g2=1,5т/м3;
В3 - товщина анода, м. В3=0,04 м.
МФ=7,860,890,001+1,50,890,04=0,0604т=60,4кг
Тривалiсть роботи електродноСЧ системи в камерi електрокоагуляцiСЧ визначаСФться за формулою:
Т=KMк/Qq, де
Т - тривалiсть роботи електродноСЧ системи, сут;- коефiцiСФнт використання електродiв, К=0,8;к - маса електродноСЧ системи, г;- витрата стiчних вод, м3/сут;- витрата матерiалу електродiв, г/м3
Т=0.81002000/41.1224.24=804.21сут=36,5мес
Загальна витрата електроенергiСЧ складаСФ:
э=JU/1000Qh, де
э - витрата електроенергiСЧ, кВтч/м3;
J - сумарна кiлькiсть сили струму в установцi, А;- напруга постiйного струму, У;- витрата стiчних вод, м3/ч;
h - коефiцiСФнт корисноСЧ дiСЧ h=0,7э=(514+71,2)6/1005,140,7=0,98кВтч/м3
Витрата електроенергiСЧ за добу складе:
э сут=0,9841,12=40,3 кВт/доб
Витрата електроенергiСЧ за рiк складе:
э год=40.3260=10478 кВт/рiк
Кiлькiсть водню, видiленого в процесi очищення, визначаСФться за формулою:
=АвJ/Q, де
- кiлькiсть водню, видiленого в процесi очищення, г/Ач;
J - сумарна сила струму, А;- витрата стiчних вод, м3/ч;
Ав - еквiвалент електрохiмiСЧ водню, г/Ач=0.037664585.2/5.14=4.29гН2/м3
Об'СФм пiни, що видiлилася в процесi очищення вiдповiдно до балансу забруднень, складаСФ 1,2336 м3/сут або 0,1542 м3/ч, об'СФм пiнного продукту пiсля гасiння складаСФ 0,5757 м3/сут або 0,072 м3/ч.
На пiдставi розрахункiв запропоновано два ЕКФ- апарати (1 робочий i 1 резервний). Об'СФм апарату складаСФ 1,285 м3, довжина - 2,08 м., ширина - 0,9 м., робоча глибина - 0,8 м. Напруга постiйного струму - 6В, сила струму 585,2А, тривалiсть роботи електродноСЧ системи в камерi електрокоагуляцiСЧ 36,5 мiсяцiв, рiчна витрата електроенергiСЧ 10478 кВт.
2.3 Утилiзацiя i рекуперацiя вiдходiв мясопереробноСЧ промисловостi
Високi концентрацiСЧ забруднення промислових стокiв мясноСЧ промисловостi обумовлюють утворення при СЧх переробцi значних кiлькостей твердих вiдходiв (осадiв). Склад та властивостi, якi визначають направлення СЧх утилiзацiСЧ, специфiчнi для кожного ступеня очищення стокiв.
Загальною характерною особливiстю СФ вмiст в них жиру, бiлку, мiкрофлори ( у тому числi патогенноСЧ). Осади здатнi швидко загнивати з утворенням неприСФмних запахiв. Вмiст в осадах жиру забезпечуСФ утворення щiльних вiдкладень на стiнах труб та резервуарiв.
За своСЧм хiмiчних складом осади мясопереробноСЧ промисловостi вiдносяться до вiдходiв, якi можуть бути в подальшому утилiзованi.
За рахунок зараженостi вiдходiв мiкрофлорою, великоСЧ кiлькостi вологи, здатностi до гниття СЧх необхiдно оброблювати i зневоднювати.
Важливою i в значнiй мiрi невирiшеною проблемою для мясноСЧ промисловостi СФ обробка осадiв з вiдстiйникiв, в яких утворюСФться два види вiдходiв - жиромаса, що концентруСФться на поверхнi та доннi осади.
Середнiй обСФм утвореного донного осаду (при ефективностi очищення 40%) складаСФ 0,5 кг сухоСЧ речовини з 1 м3 стоку. Великi кiлькостi i вологiсть отриманих осадiв зумовлюСФ складнiсть схем СЧх обробки.
Серед небагатьох дiючих схем в мяснiй промисловостi можна видiлити три: механiчне зневоднення в освiтлювачах, пiдсушування на мулових площах, зневоднення в центрифугах.
Склад отриманого осаду: волога - 48-62 %, жир - 35 %, мiнеральнi речовини - 38-45 % [5, 13, 22].
Можлива утилiзацiя отриманого осаду в якостi добрива або сировини для витопки жиру з метою приготування домiшок до комбiкормiв. Цi способи потребують наступного доопрацювання для забезпечення ефективного знезараження i мiнералiзацiСЧ ( для добрив) або видалення жиру i мiнеральних домiшок ( для кормiв).
Великого розповсюдження набули методи зневоднення донних осадiв на мулових площах. Спосiб реалiзуСФться перекачуванням осаду на карти - площi.
Спосiб стаСФ економiчно не вигiдним, якщо видалити площi бiльше 10 км. Тодi виникаСФ необхiднiсть розведення осаду водою для зручностi його перекачування, а це значно знижуСФ виробни
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение