Екологічна криза сучасності

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология

? греблі в широкому камяному річищі, колись повноводної ріки. Але диктор телебачення, “фахівець” з екології та сільського господарства авторитетно заспокоїв львівян, мовляв, із річкою Стрий такого не буде.

На перший погляд, усе виглядало гарно та привабливо. Проте будівництво й експлуатація водосховища мали й інший бік, на який треба було звернути увагу фахівців та ентузіастів проекту. Традиційно майже всі міста Львівщини для питно-господарських потреб, як, зрештою, і для промисловості, використовують артезіанську воду. Підземна вода, що надходить із глибин, найбільш екологічно чиста й не потребує значної водопідготовки. Щоб транспортувати і використовувати технічну воду водосховища, необхідно збудувати магістральні водогони (близько 150 км), насосні станції, електропідстанції, накопичувальні резервуари, впроваджувати нові технології очистки та водопідготовки для потреб мешканців.

На прикладі польського водосховища й інших гірських штучних озер можливо спрогнозувати, що річка Стрий, яка має живити його, взагалі зникне в нижній течії. За значного забору поверхневих вод різко зменшаться запаси підземних водоймищ заплави цієї річки, впадуть динамічні рівні комплексу артезіанських свердловин. А Стрий має стратегічне значення для водопостачання Прикарпатського регіону, адже 40% води Львів та інші міста беруть із підземних водоймищ ріки.

Після екологічної аварії 1999 року, коли забруднили стрийські водозабори нафтопродуктами, без централізованого водопостачання залишилися 500 тисяч жителів. Стало зрозуміло: будь-який експеримент із річкою Стрий може мати катастрофічні наслідки. Регулювання рівня та хвилі водосховища руйнуватимуть навколишні гори, через що почнуться зсуви.

Авторів проекту не засмутило, що будівництво великого водосховища може змінити мікроклімат, флору та фауну, порушити підземний гідробаланс саме в бальнеологічному регіоні Карпат, де розташовані курорти, якими пишається вся Галичина. А унікальні джерела мінеральної води взагалі розмиються.

Щоб затопити землі, яких і так мало в Карпатах, потрібно було б переселити мешканців сіл Довге, Нові і Старі Кропивники, Рибник, Перепростине та Лакоть в інші райони.

Повінь у горах формується за пять-шість годин, і якщо прорветься насипна гребля, то хвилі водоймища в кілька метрів увірвуться в долину, руйнуючи все на своєму шляху. Таке вже траплялося 1995 року, коли прорвало греблю Солінського водосховища в Польщі сталося катастрофічне затоплення сіл і містечок. Галичани памятають також прорив греблі Стебницького калійного комбінату та жахливе отруєння Дністра аж до Чорного моря. Ось таку міну сповільненої дії хотіли закласти в Карпатах. “Добро” на будівництво “Карпатського моря” дали науковці інституту екології Карпат, які проводили екологічний моніторинг проекту.

Перелік екологічних проблем, повязаних із будівництвом та експлуатацією “Карпатського моря”, аж ніяк не повний. Скільки конференцій, презентацій, доповідей, поїздок за кордон тоді відбувалося. Скільки списів було зламано на сторінках газет, у наукових кабінетах. Але врешті, під тиском ухвалили правильне рішення. Помилковість будівництва “Карпатського моря” стала всім зрозумілою з роками.

7. Висновки

 

Катастрофічно впливає на природні ландшафти будівництво великих шахт, відкритих карєрів, автомагістралей, летовищ, потужних ліній електропередач, каналів, тунелів, великих сміттєзвалищ і шламосховищ.

Зазначені вище екологічні катастрофи, повязані з широкомасштабною людською діяльністю, мають локальний, іноді регіональний характер.

Ураховуючи гіркий досвід недбалого природокористування, люди повинні у своїй майбутній діяльності зважати на Закони природи. Чітко уявляти наслідки свого втручання в життя біосфери, що проявляться як найближчим часом, так і пізніше, через 50100 років. Використовуючи весь загальнолюдський інтелект і набуті знання в галузі охорони природи та раціонального споживання її ресурсів, розвиваючи міжнародне співробітництво, обмінюючись інформацією, надаючи наукову, матеріальну й технічну допомогу, необхідно домогтись ефективною вирішення головної проблеми зберегти сферу життя на Землі.

Зрозуміло, що перш за все йдеться про регулювання споживання ресурсів. В більш широкому смислі - про створення здорового життєвого середовища для людини. Втім, головне знайти такі форми діяльності людини в природі, які б не зашкодили подальшому існуванню як людини, так і природи. Не можна зупинити науково-технічний прогрес. Отже, треба зменшити негативний техногенний тиск на природу.

Зараз світова громадськість дуже стурбована сучасною екологічною ситуацією. Кризовий стан довкілля відображається у ставленні до нього більшості людей. З метою філософсько-світоглядного і методологічного осмислення процесів глобалізації в розвитку сучасного світу в жовтні 2001 р. в Києві за ініциативою благодійного центра "Практична філософія" була провелена міжнародна конференція, учасники якої підкреслювали органічну взаємоповязаність соціального і культурного розвитку країн світу, намагалися теоретично спроектувати можливість існування людства в ХХ1 столітті як залежного від розвязання екологічних проблем.

В останні 10 років відбулися певні позитивні зрушення, проявляється прагнення докорінним чином змінити підходи до розвязання екологічних проблем. Відчувається вплив екологічного світогляду як на рівні масової свідомості, так і на рівні політичної і п?/p>