Екологічна криза сучасності
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
еликі нафто- й газосховища, трубопроводи, склади всіляких хімічних речовин, особливо отруйних (пестициди, кислоти, аміак тощо). Людство вже відчуло на собі наслідки аварій на таких обєктах.
У 1976 р. в італійському місті Севесо хмара діоксину, що утворилася після вибуху на хімічному заводі, накрила територію площею понад 10 км2, на якій мешкало більше ніж тисяча людей і було розташовано багато тваринницьких ферм. У результаті загинуло близько 100 тис. голів худоби, захворіли сотні людей, двоє дітей померло, а загальний первинний збиток становив понад 10 млн. доларів. Завдяки погодним умовам хмара не поширилася далі. Через деякий час підрахували: концентрація цієї отрути була такою, що могли б загинути 100 млн. чоловік!
3 грудня 1984 р., уночі, коли люди спали, смертоносна хмара метилізотіоціанату, який використовується для виготовлення пестицидів, просочилася з велетенської цистерни заводу компанії Юніон Карбайд і накрила місто Бхопал в Індії. Це стало однією з найбільших в історії індустріальних катастроф: 2,5 тис. чоловік померли зразу, близько 100 тис. тяжко захворіли й стали інвалідами (ушкодження мозку, сліпота, стерильність).
Будь-які широкомасштабні втручання в природні екосистеми також мають катастрофічні наслідки. Наприклад, унаслідок будівництва на великих річках гребель і водосховищ відбувається ось що:
- кардинально змінюється режим річкового стоку (в багато разів уповільнюється);
змінюється тепловий режим;
змінюється характер випадання опадів, розчинення солей, їх відкладення, біохімічних та інженерно-геологічних процесів;
різко змінюються умови взаємозвязку річкових і підземних вод у даному басейні, рівневий режим, фізичні й хімічні властивості поверхневих і звязаних з ними підземних вод;
розвиваються процеси стагнації (гниття) й цвітіння, застою, нагромадження всіх видів забруднювачів, що змиваються з водозборів і приносяться вітрами;
вимирають ті види водяних організмів, зокрема риба, які потребують чистої води й міграції вздовж русла;
- гинуть заплави найцінніші природні обєкти.
Живі ресурси планети вичерпуються зі швидкістю, що перевищує швидкість їх відновлення. Нині на Землі немає жодного біогеоценозу, якого б так чи інакше не зачепила діяльність людини.
Велике гідрологічне будівництво в будь-якому річковому басейні це практично екологічна катастрофа для нього.
Те саме можна сказати й про широкомасштабні іригаційні роботи (осушування боліт на Поліссі, зрошення на півдні України), які призводять до деградації болотних екосистем, загибелі малих річок, зміни шляхів міграції перелітних птахів, зміни режимів та обсягів підземних вод, засолення ґрунтів.
6. Сучасна екологічна ситуація в Україні
Вітчизняна традиція оцінювання екологічного стану, екологічної ситуації повязана з оцінюванням біосфери. Саме стан біосфери як глобальної системи, частиною якої є людина, в умовах техногенної цивілізації розглядається як кризовий. Тобто, такий, коли динамічна рівновага біосферних процесів знаходиться під загрозою.
В певному розумінні оцінки екологічного стану в Україні сьогодні подібні оцінкам Римського клубу в 60-ті роки ХХ ст. Тобто, вони дуже песимістичні. Але для такого спрямування оцінок є вагомі підстави.
По-перше, лише в останні роки в звязку з лібералізацією суспільного життя з"явилася можливість на повний голос обговорювати екологічний стан в Україні.
По-друге, наслідки Чорнобильської трагедії є серьйозною підставою для втрати екологічного оптимізму.
Безперечно, сучасний екологічний стан - наслідок існування України в межах СРСР. Так, за оцінками експертів, внаслідок панування в СРСР планової, командно-адміністративної системи, економіка розвивалась не беручи до уваги екологічні наслідки. В результаті економіка України є однією з екологічно найбрудніших з усіх країн бувшого СРСР. Вона перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями. Екологічну небезпеку створюють також значні обсяги відвалів пустої породи, золи, шлаків, шкідливі викиди у воду і атмосферу. На території України накопичено більш ніж 17 млрд. тон промислових відходів. Їх обсяг щорічно зростає на 1 млрд. т. Це наслідок дуже щільного розміщення промислових підприємств.
У системі міжнародної співпраці Україна зазвичай робить дві основні помилки. Перша з них полягає у відсутності механізму міждержавної співпраці та реагування на спільні проблеми. Друга в тому, що проблемам виключно управлінського характеру надається політичне забарвлення.
6.1 Наслідки шторму у Керченській затоці
11 листопада внаслідок складних погодних умов у Керченській протоці зазнали аварії 6 російських суден, із них 4 затонули нафтоналивний танкер (при цьому в море потрапило близько 1200 тонн мазуту) і 3 судна з вантажем сірки, а 2 баржі з мазутом сіли на мілину.
У районі затоплення суден у Керченській протоці зараз заборонений вилов риби і водокористування. Таку заборону винесла Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція (СЕС).
За повідомленням рятувальників Краснодарського краю, вже загинуло 30 тисяч птахів і стільки ж забруднено мазутом.
З початку нафтову пляму стало відносити на північ, а потів в протилежний бік, на південь, і стало зрозуміло, що вона рухається в сторону України. Після цього літаком аерофотозйомки Ан-30 було виконана серія розвідувальних польотів над забрудненою територією, щоб зафіксу