Дослiдження розвитку РiвненськоСЧ державноСЧ обласноСЧ бiблiотеки, як центру регiональноСЧ iнформацiСЧ
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
В¶ениями. - Сумы. Типография П.К. Пашкова.-1916 г.; Доклади и журнали 2-го чрезвычайнаго Дубенского уъездного земского Собрания. 5 мая 1912 г. - Дубно. Типография Л.В. Богомольного. У фондi зберiгаСФться колекцiя (834 книги) канадця украСЧнського походження, волинянина Сидора Кравця, а також бiблiографiчнi довiдники Максима Бойка, який протягом 30 рокiв працював в РЖндiанському Унiверситетi
Рiвненська державна обласна бiблiотека щорiчно обслуговуСФ 40-42 тис користувачiв, якi вiдвiдують бiблiотеку 159.8 тис. раз. За СФдиним читацьким квитком зареСФстровано 11.0 тис користувачiв.
За категорiями читачi розподiляються так.
науковцi та фахiвцi рiзного роду занять становлять - 11.57 тис. -27.8%
студенти та учнiвська молодь- 24.42 тис. - 58.8%
робiтники- 0.78 тис. - 1.9%
службовцi- 3.77 тис. - 4.2%
iншi читачi- 7.60 тис. - 7,3%
З наведених даних видно, що серед читачiв бiльшiсть -58.8% студенти та учнiвська молодь м. Рiвне. Фахiвцi та науковцi становлять трохи бiльше четвертини. Найменше вiдвiдують бiблiотеку службовцi.
Читачам бiблiотеки видаСФться понад 834. тис. документiв. Обертанiсть книжкового фонду становить 1,42. За результатами соцiологiчних дослiджень домiнуючими СФ запити на лiтературу суспiльно полiтичноСЧ тематики-41%. На другому мiii у тематицi читацьких запитiв-технiчна лiтература-30.3% в основному видання останнiх 6 рокiв. 14% запитiв припадаСФ на фiлологiчну лiтературу, 6.9% запитiв на лiтературу з питань мистецтва i лише 3.8% становлять запити на сiльськогосподарську лiтературу.
Рiвненська державна обласна бiблiотека - головна книгозбiрня, одне з найбiльших книгосховищ областi, iнформацiйний, культурно-освiтнiй та науково-методичний центр регiону.
РЖсторiя i розвиток
Вiдповiдно до Постанови бюро Ровенського обкому КП(б) У 3 лютого 1940 року було вiдкрито обласну бiблiотеку для дорослих у м. Рiвне. Книжковий фонд бiблiотеки нараховував 30 тис. Це конфiскованi книжки приватних бiблiотеки князiв Любомирських, мiського музею польськоСЧ гiмназiСЧ, польськоСЧ бiблiотеки вчителя повiтового вiддiлу молодiжноСЧ освiтянськоСЧ бiблiотеки, полiцейськоСЧ бiблiотеки.
Бiльшiсть видань знищенi пiд час вiйни. 2,5 тис. уцiлiлих документiв зберiгаСФться i тепер у бiблiотецi. Серед них лiтература XY11I-XIX ст., рiдкiснi твори друку з галузей знання, зокрема з природознавства, медицини, iсторiСЧ, лiтературознавства, мистецтва, а також лiтература - iноземними мовами, прижиттСФвi видання В. Скотта, О. де Бальзака, В. Теккерея, В. Гюго.
У книгозбiрнi функцiонувало 3 вiддiли: обробки лiтератури, абонемент i читальня, працювало 6 бiблiотекарiв.
сiчня 1946 року в книжковому фондi налiчувалося 51.9 тис. примiрникiв книг. Протягом року обслуговувалось 1962 читачi, яким видавалось 28.4 тис. документiв. В 1947 роцi у фондi налiчувалось 87.6.тис. друкованих одиниць, для читачiв зроблено алфавiтний та систематичний каталоги, налагоджено роботу мiжбiблiотечного абонементу.
Сфера дiяльностi обласноСЧ бiблiотеки поступово розширювалась. В 1957 роцi у фондi налiчувалось 241.8 тис. прим. документiв, 6.0 тис. читачiв, яким видано 184.9 тис. книг. Штат складав 15 чоловiк. Працiвниками прочитано 112 бiблiографiчних оглядiв, проведено 7 читацьких конференцiй, 10 лiтературних вечорiв, оформлено 65 книжкових виставок.
В 1960 роцi. 26 бiблiотекарiв обслуговували 10 тис. читачiв. Фонд нараховував 219. 8 тис книг. Покращилось обслуговування читачiв, розпочалось створення довiдково-бiблiографiчного фонду та довiдкового апарату.
У 1967 р. розпочинаСФться робота по формуванню фонду краСФзнавчоСЧ лiтератури та бiблiографiСЧ.
На початку 70-х рокiв вводиться посада заступника директора з науковоСЧ роботи розпочинаСФться становлення бiблiотеки як наукового та методичного центру областi в галузi бiблiотекознавства. Розроблялись регламентуючi документи, в дiяльнiсть бiблiотеки впроваджувалась наукова органiзацiя працi.
У 1971 роцi створюСФться бiблiографiчний вiддiл. Готуються першi поточнi бiблiографiчнi посiбникiв з рiзних галузей знання. СкладаСФться система довiдково-бiблiографiчного обслуговування.
У 1972 роцi створено вiддiл книгозбереження. У цьому ж роцi в окремому примiщеннi розпочато формування фонду та органiзацiю обслуговування читачiв вiддiлу лiтератури з мистецтва, паралельно створювався фонд нот, платiвок та довiдковий апарат до нього. 3 1975 року в обласнiй унiверсальнiй науковiй бiблiотецi (ОУНБ) працюСФ сектор iнформацiСЧ з питань культури i мистецтва, де збираСФться iнформацiя про дiяльнiсть всiх закладiв культури областi.
У 1981 роцi було побудовано нове примiщення бiблiотеки: чотириповерхова будова площею 5 тис. кв. м., придбано нове обладнання. Просторе примiщення сприяло полiпшенню органiзацiСЧ обслуговування читачiв: створено сектор статистики та контролю, вiддiл iноземноСЧ лiтератури, вiддiл краСФзнавчоСЧ лiтератури i бiблiографiСЧ редакцiйно-видавничий вiддiл.
У 80-х роках до бiблiотеки надходить 18 - 25 тис. назв книг щорiчно.
сiчня 1990 року Рiвненська ОУНБ перейшла на перiод експерименту на новi умови господарювання, що дало позитивний результат; пiдвищилась вiдповiдальнiсть працiвникiв за роботу, полiпшилась якiсть працi, зросла заробiтна плата працiвникiв, створено фонд матерiального заохочення, припинилась плиннiсть кадрiв. Дiяльнiсть бiблiотеки розгорталась в таких головних напрямках:
Комплектування фондiв, при цьому використовувались вci можливi джерела поповнення ресурсiв. Популяризацiя книг, розкриття бiлих плям в iсторiСЧ культури та науки. 3 цiСФю метою до бiблiотечноСЧ р