Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області
Курсовой проект - Геодезия и Геология
Другие курсовые по предмету Геодезия и Геология
82 790,64 123,63 161,92 781,92 633,11 745,82 328,02 024,9
Рис.2.10 Кількість опадів протягом року у м. Болград 1947-2008 рр. за місяцями року
Рис.2.11 Кількість опадів протягом року у м. Вілкове 1947-2008 рр. за місяцями року
Рис.2.12. Кількість опадів протягом року у м. Ізмаїл 1947-2008 рр. за місяцями року
Рис.2.13. Кількість опадів протягом року у м. Сарата 1947-2008 рр. за місяцями року
Таким чином, спостерігається чітко виражений максимум опадів на червень - в середньому припадає 13% річного обсягу опадів, а 6% щорічного обсягу опадів припадає на жовтень.
Тривалість опадів. Оскільки коефіцієнти ексцесу, тобто крутість відхилення від середнього значення є найменшим за показниками кількості опадів у м. Болград, а вся сукупність даних визнана достатньо типовою для регіону, розглянемо триваліть опадів в днях за м. Болградом (табл. .2.8-2.11):
Таблиця 2.8. Тривалість опадів у м. Болград 1947-2008р.р., днів поспіль
Тривалість опадів, днів поспіль123456 і більшеРазомКільксть випадків5851921307130231031Питома вага571913732100
Таблиця 2.9. Тривалість опадів у м. Вілкове 1947-2008р.р., днів поспіль
Тривалість опадів, днів поспіль123456 і більшеРазомКільксть випадків574179115554723992Питома вага581812652100
Таблиця 2.10. Тривалість опадів у м. Ізмаїл 1947-2008р.р., днів поспіль
Тривалість опадів, днів поспіль123456 і більшеРазомКільксть випадків6231951115345221048Питома вага591911542100
Таблиця 2.11. Тривалість опадів у м. Сарата 1947-2008р.р., днів поспіль
Тривалість опадів, днів поспіль123456 і більшеРазомКільксть випадків513151105416523898Питома вага571712573100
Тобто у південно-західній частині Одеської області впродовж 1947-2008р.р. переважно (58%) мали місце короткочасні дощі, що йшли впродовж однієї доби; 6 і більше днів поспіль мали місце тільки 5% опадів.
При цьому сезонність за тривалістю опадів виявлено не було.
Інтенсивність опадів. Інтенсивність опадів характеризується середньодобовим максимумом опадів (табл. .2.12, рис.2.14-2.17):
Таблиця 2.12. Середньодобовий максимум опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
Добовий максімум за рік, ммБолградВілковеІзмаїлСарата12345194739,455,517,130,6194851,185,130,628,4194937,463,324,333,4195024,437,137,233,2195144,876,016,244,6195232,253,043,899,8195331,534,754,844,7195453,532,929,333,4195528,635,551,642,5195620,825,528,921,8195740,946,431,756,0195843,444,048,854,9195922,035,532,555,7196035,046,345,244,1196136,848,542,526,5196250,944,168,948,8196339,840,642,546,9196434,538,350,330,4196523,838,558,627,5196631,367,844,063,3196730,833,938,865,3196849,1104,787,687,6196934,048,076,039,9197030,941,730,355,7197138,874,649,346,6197263,888,752,077,2197354,352,426,660,1197448,141,258,948,2197528,729,844,133,8197646,925,038,049,7197723,031,047,027,0197845,063,031,043,0197980,436,844,655,3198028,145,636,852,6198144,538,533,735,1198216,639,532,647,1198341,226,926,637,8198439,826,030,163,1198547,733,533,459,2198629,440,627,547,5198749,125,041,483,2198840,658,133,339,8198931,170,467,234,1199029,533,717,437,2199158,238,623,835,7199262,128,444,051,2199336,732,634,837,3199455,823,233,532,7199524,948,138,263,8199641,135,829,160,0199753,939,198,458,4199861,360,056,230,5199958,358,451,321,1200061,330,535,754,2200162,926,524,8118,8200247,842,756,834,4200342,831,125,369,2200447,138,647,241,1200538,958,632,331,6200631,947,639,225,1200754,135,933,628,9200838,754,346,135,8В середньому41,545,041,247,1
Рис.2.14. Середньодобовий максимум опадів у м. Болград 1947-2008 рр.
Рис.2.15. Середньодобовий максимум опадів у м. Вілкове 1947-2008 рр.
Рис.2.16. Середньодобовий максимум опадів у м. Ізмаїл 1947-2008 рр.
Рис.2.17. Середньодобовий максимум опадів у м. Сарата 1947-2008 рр.
Зливи, понад 100мм/добу мали місце у 1968 та 2001 роках, найменший добовий максимум був у 1956 році - 28,9мм/добу. За найбільш посушливими роками при середньодобовому максимумі 60,6 мм/добу середньодобові максимуми складали: 1947 - 55,5 мм/добу; 1948 - 85,1 мм/добу; 1950 - 37,2 мм/добу; 1951-76,0 мм/добу; 1953 - 54,8 мм/добу; 1956 - 28,9 мм/добу; 1982 - 47,1 мм/добу; 1983 - 41,2 мм/добу; 1990 - 37,2 мм/добу; 1994 - 55,8 мм/добу; 2000 - 61,3 мм/добу. Тобто у 1948 році, незважаючи на значне перебільшення середньодобового максимуму від середнього рівня по регіону за розглядаємий період, загальна річна кількість опадів була меншою за усереднений рівень.
Висновки
Південно-західна частина України - Одеська область займає територію Північно-Західного Причорноморя від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману, а від моря на північ - на 200-250 км. Незважаючи на свою порівняно невелику площу (5,5% території України), Одеська область розташовується в трьох кліматичних зонах: Придністровський лісостеп, Західний степ, Причорноморський степ. За кліматичними особливостями Одеську область можна розділити на три частини: північну, центральну і південну. В даній роботі розглядається південна частина Одеської області, що є дуже посушливою, помірно жаркою агрокліматичною зоною. За рівнем інтенсивності використання земельних ресурсів Одеська область належить до регіонів з найбільш інтенсивним землекористуванням (83,2%).
Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області, яке проведено в даній роботі за даними Ізмаїльської дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, метеорологічних станцій у м. Болграді, м. Вілкове та м. Сарата, має теоретично-фундаментальний аспект, оскільки однією з складових клімату є саме режим опадів, що виступає вагомим чинником в ідентифікації типу кліматичної епохи. В даній роботі розроблено типові форми відстеження показників опадів, які можуть служити критерієм, як для аналогічних досліджень за іншими регіонами, так і для прогнозів на основі гідродинамічного моделювання. Зазначеними формами передбачено використання елементів математичного моделювання і чисельного експерименту, просторово-часового узагальнення даних, фізико-статистичного аналізу.
Моделюванні режиму опадів південно-західної частини України, визначення динаміки показників, пояснення чинників їх формування має практичну сп