Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області
Курсовой проект - Геодезия и Геология
Другие курсовые по предмету Геодезия и Геология
(2.3)
Використовуючи співвідношення (2.3), можна розрахувати можливі помилки середніх величин, задаючи різні значення для значень і тривалості періоду спостережень. За допомогою побудованих за цим принципом таблиць можна вирішити і зворотне завдання, тобто визначити, який період спостережень (років) необхідний для того, щоб отримати середнє арифметичне із заданою погрішністю.
Для деяких елементів визначався характер розподілу даних величин і його відповідність закону нормального розподілу. З цією метою для оцінки емпіричного розподілу використовувалися критерії А.Н. Колмогорова ? и Пірсону ?2.
Критерий А.Н. Колмогорова:
(2.4)
де D - максимальна абсолютна різниця між інтегральними частотами фактичного і теоретичного розподілу;
n - обєм сукупності.
Критерій Пірсону:
(2.5)
де fi - частота елементу в i-ой градації емпіричного розподілу;
mpi - частота повторюваності для розрахункового теоретичного розподілу.
Розрахованні значення ? и ?2 порівнюються з допустимими ?0 и ?2 0 для заданого рівня значущості. При значеннях ? < ?2 и ?0 < ?2 0 вважається, что эмпиричний розподіл близький до теоретичного розбіжності між ними носять випадковий характер.
Для представлення характеру відхилень кривих розподілу деяких елементів від нормального обчислювалися коефіцієнти асиметрії (Аs, косості) і ексцесу (Е, крутість).
Розрахунок значень коефіцієнта ексцесу проводився по формулі
(2.6)
(2.7)
При нормальному розподілі або близькому до нього коефіцієнти асиметрії і ексцесу наближаються до нуля. При позитивному знаку коефіцієнта асиметрії крива скошена управо, при негативному - вліво. Позитивний ексцес характеризує островерховий розподіл, негативний - плосковерховий.
Для деяких елементів знаходилася залежність мінливості їх повторюваності від відстані між станціями. З цією метою розраховувалися коефіцієнти кореляції г для пар станцій, розташованих на різних відстанях одна від одної, по формулі
а також їх середні квадратичні відхилення:
(2.8)
при r/?r? 3 кореляційна залежність вважалася істотною, а при r/уr< 3 - неістотною.
Для деяких елементів були розраховані імовірнісні характеристики або забезпеченість різної їх повторюваності. Як відомо, розрахунки імовірнісних характеристик широко застосовуються при вивченні клімату. Результати розрахунку імовірнісних характеристик для ряду елементів даються у вигляді номограм, які представляють залежність між багатолітніми середніми характеристиками елементу і можливими їх значеннями різної забезпеченості. Користуючись номограмою і знаючи середні багатолітні характеристики елементу, можна легко набути їх імовірнісних значень заданої забезпеченості для різних районів України.
2.3 Приклади використання наявної інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області
Кількість опадів, райони (ареали) з різною кількістю опадів
За результатами спостережень щодо кількості опадів у південно-західній частині Одеської області отримано наступні результати (табл. .2.1, рис.2.1):
Таблиця 2.1. Щорічна кількість опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
Разом за рік, ммБолградВілковеІзмаїлСарата123451947535,3378,0150,0371,51948325,1318,8286,7398,51949390,0432,0331,4416,11950392,1305,5356,4304,51951247,5312,9258,4308,41952471,7575,3550,3673,01953373,4304,1307,6344,91954428,9475,8413,3410,71955438,3543,3568,9440,41956288,4400,9377,7323,61957384,9451,6446,9335,21958478,2414,3437,7474,7 1959431,1349,0344,6412,11960440,1417,4466,6421,61961450,0445,6441,3444,51962449,9448,6531,1444,71963533,6548,4500,0455,41964444,0361,6461,9319,51965423,5391,6525,3469,61966681,0918,0792,1593,61967412,2511,6491,9386,61968619,5649,7701,3700,01969618,6592,2663,4544,31970422,1493,2398,0552,61971531,6609,2583,0511,61972773,8532,0501,7433,61973411,2577,3382,1512,81974547,3407,5540,8461,71975491,0405,5466,6392,91976521,9509,3409,3497,61977449,9451,8529,7434,61978616,0576,0566,0549,01979590,7465,0408,2519,71980649,8595,8592,1666,51981575,8507,6486,0518,41982298,5378,9312,7385,31983369,2254,4345,3309,61984550,4462,4493,9552,81985569,2359,8534,1462,31986433,1429,9347,7472,81987472,0387,9350,1416,41988545,3576,2499,4642,31989336,7379,2449,2501,41990360,4291,6184,5379,61991567,6395,5424,2431,01992451,9332,7477,0437,11993542,5357,4444,7439,31994336,1254,7261,0338,51995474,0482,0392,5551,21996597,9581,4497,9549,11997729,1631,9655,9653,51998556,7472,4554,3416,71999550,1580,6508,5389,72000412,0281,2353,5387,52001407,6347,9414,2529,52002488,0428,7500,3370,42003516,9430,8320,7532,72004590,2537,0547,7608,82005609,7527,6547,2472,32006422,9405,0323,0388,62007503,8366,1432,2378,72008431,5447,8401,4457,7У середньому за рік483,3452,5449,1459,7
За даними табл. .2.1 середньорічна кількість опадів за населеними пунктами складає: Болград - 483,3 мм, Вілкове -452,5 мм, Ізмаїл - 449,1 мм, Сарата - 459,7 мм (рис.2.1 - 2.4).
Рис.2.1 Щорічна кількість опадів у м. Болград 1947-2008 рр., мм
Рис.2.2 Щорічна кількість опадів у м. Вілкове 1947-2008 рр., мм
Рис.2.3 Щорічна кількість опадів у м. Ізмаїл 1947-2008 рр., мм
Рис.2.4 Щорічна кількість опадів у м. Сарата 1947-2008 рр., мм
Впродовж 1947-2008р.р. у південно-західній частині Одеської області усього випало 114 359,8 мм опадів, з яких за даними метеостанцій: Болград - 29961,7 мм, Вілкове - 28057,5мм, Ізмаїл - 27841,4 мм, Сарата - 28499,2 мм. Тобто за загальною кількістю опади розподілено у майже рівному співвідношенні (рис.2.5).
Рис.2.5 Розподіл загальної кількості опадів впродовж 1947-2008 рр. за населенними пунктами
Характеристики варіації за даними кількості опадів у регіоні впродовж 62-х років, що спостерігаються, наведено у табл. .2.2
Таблиця 2.2. Характеристики варіації кількість опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
ПоказникРозрахункова формулаБолградВілковеІзмаїлСаратаРегіон12345671. Середньорічні опади
483,3452,5449,1459,71 844,52. Мінливість даних (відхиленням окремих значень від середнього)
105,8 або 225,1 або 257,9 або 26,2 або 217,3 або 20%3. ?/p>