Договір банківського кредиту
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
?редитного забезпечення припадає близько 30% всіх кредитів.
Поручительство являє собою додаткове (акцесорне) зобовязання стосовно боржника, оформлене договором між кредитором за основним зобовязанням та поручителем для забезпечення виконання основного зобовязання. Відповідно до такого договору поручитель бере на себе зобовязання перед кредитором боржника відповідати за виконання зобовязання цієї особи цілком або частково.
Гарантія характеризує зобовязання третьої сторони задовольнити вимогу кредитора у разі настання певних, заздалегідь обумовлених, гарантійних випадків. Гарантія оформляється у формі гарантійного листа [25, с. 30].
4.2 Відповідальність сторін за кредитним договором
Відповідальність сторін за кредитним договором передбачена цивільним і банківським законодавством.
При укладанні договору, сторони передбачають заходи відповідальності на випадок його невиконання, керуючись нормами цивільного права.
Національний банк України вимагає, щоб у кредитних договорах передбачалась конкретна відповідальність сторін за порушення умов їх угоди. Йдеться, насамперед, про відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування у вигляді стягнення кредитором пені за кожний день прострочення; відповідальність банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді сплати позичальникові пені за кожний день прострочення; відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредитів за рахунок отриманих від Національного банку України кредитних ресурсів або власних ресурсів комерційного банку у вигляді стягнення з позичальника штрафу у відсотках від розміру використаного не за призначенням кредиту [24].
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Грошове зобовязання це зобоязання, завжди можливе до виконання, оскільки грошові кошти завжди є в господарському обліку. Предметом кредитного договору є гроші, отже за кредитним договором у позичальника виникає грошове зобовязання. Таким чином, позичальник не може бути звільнений від відповідальності за неможливість виконання ним зобовязання з повернення суми кредиту за укладеним договором. При цьому, зважаючи на конклюдентний характер договору кредиту, так само як і позичальник, від відповідальності за ненадання кредиту не може бути звільнений кредитодавець.
Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України боржник за грошовим зобовязанням не сплачує процентів за час прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, що випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.
Висновок. Таким чином, в Україні розроблено інститут забезпечення кредиту. До засобів забезпечення відносять заставу, гарантії, поручительство. Захищено інтереси банку і позичальника. Передбачено можливості звільнення від відповідальності позичальника, за умови ненадання йому кредиту. Передбачена відповідальність за кредитними зобовязаннями як банку, так і позичальника.
ВИСНОВКИ
Під час проведення курсового дослідження було встановлено деякі проблемні питання, які виникають при укладанні та виконанні договору банківського кредиту.
Першою проблемою є те, що в українському законодавстві відсутнє визначення кредиту у сенсі банківського кредитування, тобто соціальну та економічну сутність кредиту можна зясовувати лише на підставі досліджень вчених, якими пропонується таке визначення кредиту: Кредит це фінансова послуга, яка полягає в передачі коштів, банківських металів на засадах повернення такої ж їх кількості, наданні відстрочки або розстрочки платежу. Кредитна послуга може бути оплатною або безоплатною.
Другою проблемою є недостатньо вірне визначення банківського кредиту, бо воно ототожнює поняття банківського кредиту з банківським правочином. Тому пропонується таке визначення як: Банківський кредит це основна форма кредиту, за якою банк на підставі ліцензії надає кошти (позичковий капітал) у тимчасове користування позичальнику шляхом здійснення банківських кредитних операцій на умовах, передбачених чинним законодавством та кредитним договором. Пропоноване визначення враховує ознаки та особливості кредиту.
Наступним недоліком законодавствам є неузгодженість щодо визначення сторін в Цивільному та Господарському кодексах як кредитодавець та кредитор відповідно. На нашу думку, поняття кредитодавець є більш підходящим, бо воно віддзеркалює сутність кредитних відносин.
Встановлено, що типового кредитного договору немає і на практиці у кожного банку є свій варіант договору, але було перелічено найбільш розповсюджені у цих договорах складові частини.
Вагомим недоліком є те, що в Господарському кодексі України перелічена низка умов без вказівки на їх обовязковість, що викликає на практиці питання: чи є дані умови істотними? Національний банк України вважає, що дані умови є рекомендованими, а не обовязковими, але з огляду на те, що він не має повноважень офіційного тлумачення закону, дана точка зору є лише правовою позицією Національного Банку України і не усуває питання.
Пропонується включити до списку істотних умов умову про цільове використання к