Добрива
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?сах при безпiдстилковому змiстi худоби i застосуваннi гiдравлiчноСЧ системи збирання екскрементiв. Такий гнiй являСФ собою рухливу сумiш калу, сечi, залишкiв корму, води i газоподiбних речовин, що утворяться в перiод збереження. По змiсту вологи його роздiляють на напiврiдких
( до 90%), рiдкий (90-93%).
Кiлькiсть i якiсть безпiдстилкового гною залежить вiд виду i вiку тварин, типу годiвлi, способу змiсту худоби i технологiСЧ нагромадження гною.
Велика частина живильних речовин у цьому добривi знаходиться в легкодоступнiй для рослин формi (до 70% азоту в амiачнiй формi), що обумовлюСФ бiльш сильну його дiю в порiвняннi з пiдстилковим гноСФм у рiк внесення i слабке в наступнi роки. Фосфор i калiй з пiдстилкового гною засвоюються рослинами так само, як i з мiнеральних добрив.
Пташиний кал. Це швидкодiюче органiчне добриво. Живильнi речовини в ньому добре засвоюються рослинами. Курячий кал мiстить 0,7-1,9% азоту, 1,5-2% Р2ПРО5, 0,8-1% ДО2О i 2,4% СаО.
Пташиний кал використовують як пiдгодiвлю зернових i технiчних культур, розчиняють його в 8-10 частинах води i вносять у ТСрунт культиваторами рослиноживильника.
Торф. Це добриво являСФ собою сумiш напiврозкладених в умовах надлишкового зволоження залишкiв рослин, в основному болотних. Торф може бути низького ступеня розкладання (до 20%), середньоСЧ (20-40%) i високоСЧ (бiльш 40%). Широко застосовують у сiльському господарствi як добриво.
Розрiзняють три типи торфу: верхiвковий, низинний i перехiдний.
Верховий торф утвориться на бiдних живильними речовинами пiднесених позначках рельСФфу (сфагновi мохи, пухiвки, шейхцерiя болотна, пiдбiл, багно, осока болотна й iн.). Верховий торф характеризуСФться пiдвищеною кiлькiстю органiчноСЧ речовини, високою кислотнiстю, великою поглинальною здатнiстю i малим змiстом живильних речовин. Застосовують зазначений торф головним чином як пiдстилку i для компостування.
Низинний торф утвориться на багатих живильними речовинами знижених частинах рельСФфу (осоки, гiпновi мохи, очерет, хвощ, таволга, шабельники й iн.). Низинний торф мiстить бiльше живильних речовин i менше органiчноСЧ речовини, чим верхiвковий. Найбiльше доцiльно його використовувати для готування рiзних компостiв.
ПерехiдноСЧ торф займаСФ промiжне положення мiж верхiвковим i низинним. По кiлькостi золи (у %) торфу пiдроздiляють на нормальнi (до 12) i високозольнi (бiльш 12).
Торфянi компости. Торф широко застосовують для готування компостiв. При компостуваннi з гноСФм торф швидше розкладаСФться i повнiше використовуСФться рослинами. Добре компостуСФться торф (верхiвковий чи перехiдний) з вапном. Гарнi результати одержують при додаваннi до торфу 20 кг фосфоритного борошна на 1тн. Торфофосфоритнi компости особливо ефективнi на супiщаних ТСрунтах, а торфовапнянi - на кислих.
Крiм цей торф використовують на полях зрошення, де його компостують з осадом стiчних вод. Широко застосовують також торфофекальнi компости. Цi компости вважаються сильнодiючими.
Осадки стiчних вод. РЗх одержують при очищеннi стiчних вод мiст на очисних спорудженнях. Вологiсть свiжого осаду складаСФ близько 97%. Для зниження вологостi до 80% вони проходять етап природного сушiння на мулових площадках i механiчного зневоднювання на вакуум-фiльтрах iз застосуванням реагентiв (хлорне залiзо i вапно), а для зниження вологостi до 25-30% - проходять термiчне сушiння в барабанних печах.
Осадки з мулових площадок можна використовувати пiд усi культури, але найбiльше доцiльно СЧх застосування пiд овочевi i силоснi культури, цукровий буряк. Осадки пiсля термiчного сушiння, що мiстять бiльше вапна i залiза, бажанiше вносити пiд чуйнi на вапно культури.
Сапропель(прiсноводний мул). Вiн являСФ собою вiдкладену в прiсноводних водоймах сумiш землi з напiврозкладеними рослинними i тваринами залишками. Мiстить органiчнi речовини (до 15-30% i бiльш), азот, фосфор, калiй, вапно, мiкроелементи, деякi вiтамiни, антибiотики, бiостимулятори.
, .
Сапропелi застосовують як у чистому видi, так i у видi компостiв iз гноСФм, фекалiями i гнойовою рiдотою.
Зелене добриво. Воно являСФ собою зелену масу рослин-сидератiв, що заорюСФться в ТСрунт у щiлинах збагачення СЧСЧ живильними речовинами, головним чином азотом, полiпшення водяного, повiтряного i теплового режимiв. Найбiльше значення зелене добриво маСФ на малоплодючих дерено-пiдволистих, пiщаних, суглинних i супiщаних ТСрунтах, а також на зрошуваних землях i у вологих районах Закавказзя.
Найважливiша умова пiдвищення ефективностi зеленого добрива - це правильне сполучення його з iншими органiчними i мiнеральними добривами i хiмiчною мелiорацiСФю ТСрунтiв. Такий спосiб добрива широко застосовуСФться, тому що вiн дешевий (часто не вимагаСФ транспортних засобiв), i по хiмiчному складi зелене добриво близьке до гною.
4.3. Бактерiальнi добрива. Препарати, що мiстять кориснi для рослин бактерiСЧ, вiдносяться до бактерiальних добрив. Вони здатнi полiпшувати харчування сiльськогосподарських культур i не мiстять живильних речовин.
<