Добрива
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?нiсть
Калiйнi добрива. Калiй - необхiдний елемент для рослин. В основному вiн знаходиться в молодих зростаючих органах, клiтинному соку рослин i сприяСФ швидкому нагромадженню вуглеводiв.
Багато калiйних добрив являють собою природнi калiйнi солi, використовуванi в сiльському господарствi в розмеленому видi. Великi розробки СЧх знаходяться в Солiкамську, на Захiднiй УкраСЧнi, у ТуркменiСЧ. Вiдкрито поклади калiйних руд у Казахстану, Сибiру.
Значна кiлькiсть хлору в багатьох калiйних добривах негативно впливаСФ на рiст i розвиток рослин, а змiст натрiю (у калiйнiй солi i сильвiнiтi) погiршуСФ фiзико-хiмiчнi властивостi багатьох ТСрунтiв, особливо чорноземних, каштанових i солонцевих.
На бiдних калiСФм легких ТСрунтах i торфовищах усi без винятку сiльськогосподарськi культури мають потребу в калiйних добривах. Недолiк калiю в ТСрунтi заповнюСФться головним чином внесенням гною. Калiй не застосовують на солоних i солонцюватих ТСрунтах, тому що вiн погiршуСФ СЧхньоСЧ властивостi. Калiй легко розчиняСФться у водi i при внесеннi поглинаСФться колоСЧдами ТСрунту, тому вiн малорухомий, однак на легких ТСрунтах легко вимиваСФться.
Калiйнi добрива пiдроздiляються на три групи:
- Концентрованi, що СФ продуктами заводськоСЧ переробки калiйних руд - хлористий калiй, сiрчанокислий калiй, калiйно-магнiСФвий концентрат, сульфат калiю-магнiю (калiмагнезiя);
- Сирi калiйнi солi, що представляють собою розмеленi природнi калiйнi руди - каСЧнiт, сильвiнiт;
- Калiйнi солi, одержуванi шляхом змiшання сирих калiйних солей з концентрованими, звичайно з хлористим калiСФм - 30-ти i 40%-ные калiйнi солi.
Як калiйнi добрива використовують також грубну золу i цементний пил.
Найбiльш розповсюдженi калiйнi добрива i СЧх властивостi приведенi в таблицi №3.
Таблиця №3
ДобривоХiмiчний
СкладГiгроскопiчнiстьВплив
на ТСрунтКалiй хлористийKC1 з Na1МалогiгроскопiчнiстьПiдкисляСФКалiй сiрчанокислий
(сульфат калiю)До2SO4НегiгроскопiченПiдкисляСФ
Комплекснi добрива. РЗх пiдроздiляють по складу: подвiйнi (азотно-фосфорнi, азотно-калiйнi, фосфорно-калiйнi) i потрiйнi (азотно-фосфорно-калiйнi); по способi виробництва: складнi, складнi-змiшанi (комбiнованi) i змiшанi добрива. До складних добрив промислового виробництва вiдносять (калiСФва селiтра, амофос, дiамофос). РЗх одержують при хiмiчнiй взаСФмодiСЧ вихiдних компонентiв, складно-змiшанi (нiтрофос, нiтрофоска, нiтроамофос, нiтроамофоска, фосфорно-калiйнi, рiдкi комплекснi й iн.) - у СФдиному технологiчному процесi з простих чи складних добрив. Змiшанi добрива одержують шляхом змiшування простих.
Складнi i складно-змiшанi добрива характеризуються високою концентрацiСФю живильних речовин, тому застосування таких добрив забезпечуСФ значне скорочення витрат господарства на СЧхнСФ транспортування, змiшування, збереження i внесення.
До числа недолiкiв комплексних добрив вiдноситься те, що пропорцiСЧ в змiстi NPK у них варiюють у нешироких межах. Тому при внесеннi, наприклад, необхiдноСЧ кiлькостi азоту, iнших живильних елементiв вноситься чи менше бiльше, нiж потрiбно.
У невеликiй кiлькостi застосовують i багатофункцiональнi добрива, що мiстять, крiм основних живильних елементiв, мiкроелементи i бiостимулятори, що роблять специфiчний вплив на ТСрунт i рослини.
4.2. Органiчнi добрива - це перегнiй, торф, гнiй, пташиний кал (гуано), рiзнi компости, органiчнi вiдходи мiського господарства (стiчнi води, осадки стiчних вод, мiське смiття), сапропель, зелене добриво. Вони мiстять найважливiшi елементи харчування, в основному в органiчнiй формi, i велике кiлькостi мiкроорганiзмiв. Дiя органiчних добрив на врожай культур позначаСФться протягом 3-4 рокiв i бiльш.
Гнiй. Це основне органiчне добриво у всiх зонах краСЧни. Вiн являСФ собою сумiш твердих i рiдких видiлень сiльськогосподарських тварин з пiдстилкою i без СЧСЧ. У гноСЧ мiстяться всi живильнi речовини, необхiднi рослинам, i тому його називають повним добривом. Якiсть гною залежить вiд виду тварин, складу кормiв, кiлькостi i якостi пiдстилки, способу нагромадження й умов збереження.
У залежностi вiд способiв змiсту худоби розрiзняють гнiй пiдстилковий (твердий), одержуваний при змiстi худоби на пiдстилцi, i безпiдстилковий (напiврiдкий, рiдкий).
Пiдстилковий гнiй мiстить близько 25% сухоСЧ речовини i близько 75% води. У середньому в такому гноСЧ 0,5% азоту, 0,25% фосфору, 0,6% калiю i 0,35% кальцiю. У його склад входять також необхiднi для рослин мiкроелементи, зокрема 30-50м марганцю, 3-5м бора, 3-4м мiдi, 15-25м цинку, 0,3-0,5 молiбдену на 1тн.
Крiм живильних речовин, гнiй мiстить велика кiлькiсть мiкроорганiзмiв (у 1т 10-15кг живих мiкробних клiток). При внесеннi гною ТСрунтова мiкрофлора збагачуСФться корисними групами бактерiй. Органiчна речовина служить енергетичним матерiалом для ТСрунтових мiкроорганiзмiв, тому пiсля внесення гною в ТСрунтi вiдбуваСФться активiзацiя азотфiксуючих i iнших мiкробiологiчних процесiв.
Гнiй робить багатобiчна дiя як на ТСрунт, так i на рослину. Вiн пiдвищуСФ концентрацiю вуглекислого газу в ТСрунтовому i приТСрунтовому повiтрi, знижуСФ кислотнiсть ТСрунту i рухливiсть А1, пiдвищуСФ насиченiсть ее пiдставами. При систематичному його внесеннi збiльшуСФться змiст гумусу i загального азоту в ТСрунтi, полiпшуСФться СЧСЧ структура, краще поглинаСФться й утримуСФться волога.
Безпiдстилковий (рiдкий) гнiй накопичуСФться у великiй кiлькостi на великих тваринницьких фермах i компле?/p>