Дисципліна й психологія людини
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
олишнім світом. У стадії життя перед хворобою шизофреників часто на перший план виступають труднощі завоювання свого місця в навколишньому світі й адекватному рішенні дилеми управляю - управляють мною.
Проблема влади звязана не тільки із законом збереження життя, але також і із законом збереження виду й з інформаційним метаболізмом. У першому випадку влада однобічна, а в другому й третьому - двостороння. Та частина оточення, що повинна бути знищена й поглинена, щоб доставити організму необхідну для життя енергію, уже не має над ним влади. У сексуальних і еротичних контактах влада двостороння. Індивід стає паном і невільником свого партнера. В обміні сигналами з оточенням індивід змушений приймати порядок оточення, одночасно намагаючись навязати йому свій власний.
Три роди влади над оточенням визначає те саме присвійний займенник мій. Моїми є: їжа, квартира, гроші й т.д., предмети, що забезпечують закон збереження життя. Моїми є особи, що забезпечують закон збереження виду; у вузькому значенні сексуальний партнер, у широкому - обличчя, що належать до тих же самих соціальних груп: сімейної, національної, релігійної, професійної, класової й т.п., тому що в основі соціальних звязків різного роду лежить закон збереження виду. Сімейна група - найпростіша й сама рання їхня форма - є безпосереднім результатом цього закону. Моїми, нарешті, є власні переживання, враження, почуття, думки, набуті знання, рішення й дії. Сигнали, що надходять із навколишнього світу, своєрідним образом упорядковуються, обумовлюючи специфічну реакцію на них.
Інформаційний метаболізм, наданий Павловим як рефлекторна діяльність, розширює сферу влади організму над навколишнім світом. Моїм стає не тільки та частина оточення, що асимілюється самим організмом, і не тільки той, минущий звязок, з якої обумовлює появу нового організму, але значно більше широке коло навколишнього світу, мінімальні кількості енергії якого, не граючої ніякої ролі в енергетичному метаболізмі, стають сигнальне, зумовлююче поводження організму. Інформаційний метаболізм є підготовчим кроком до вступу в репродуктивний контакт із навколишнім світом. Перш ніж стати моїм у змісті створення субстанції власного організму або сексуального зєднання, він повинен стати моїм у змісті орієнтування в ньому. Організм повинен знати, як у ньому рухатися, щоб задовольнити два основних біологічних закони: збереження життя власної й виду.
У міру філогенетичного розвитку інформаційного метаболізму, що існує в кожній клітці у формі її здатності приймати сигнали з оточення й реагувати на них і який у багатоклітинних організмах стає, насамперед, функцією спеціалізованих у цьому напрямку кліток (одержання сигналів - рецептори, реагування - ефектори, а перенос і впорядкування їх - нервові клітки), життя стає усе більше готуванням до життя, якщо, як її сутність, приймається виконання двох основних біологічних законів. Навпроти, у найпростіших організмах життя замикається у виконанні цих законів.
Навколишній світ служить їм тільки для перетворення його у власну структуру організму, стає повністю моїм миром, або, якщо ця умова не виконується, загрожує загибеллю, руйнуванням власного порядку, що рівнозначно смерті. Якби спроба відтворити переживання на цьому рівні філогенезу не була зайвим фантазуванням, то можна було б припустити, що вони балансують між почуттям всемогутності й почуттям погрози смерті; мир або повністю мій, або зовсім чужий, причому сторонність означає смерть.
Задоволення основних біологічних потреб звязується із приємними переживаннями, незадоволення - з неприємними. Мій мир притягає, а чужий відштовхує. Влада над навколишнім світом тому є джерелом задоволення, а її відсутність - джерелом неприємних почуттів. Чужий мир збуджує страх і агресію; прагнуть від нього бігти або його знищити.
Що стосується влади над оточенням, то існують певні аналогії між описаною ситуацією й тією, у якій перебуває людина на початку свого розвитку, коли його сигнальна система ще функціонально дуже слабко розвинена. Подібно нижчим формам життя, в ембріональному періоді й дитячому віці він повністю залежить від його оточення, без нього перестає жити. Оточення належить винятково йому; він має над ним повну владу, тому що воно виконує всієї його потреби, або, якщо це не так, йому загрожує смерть. Багато психіатрів, особливо ті, які займаються переживаннями раннього дитинства, уважають, що почуття всемогутності й нерозрізнення між власним миром і миром навколишнім характерно для дитини. Досить частий прояв переживань цього типу в шизофренії вважається регресією до самих ранніх періодів розвитку. Деспотизм загальновизнано вважається осьовим проявом емоційного інфантилізму. Абсолютна влада звязується з абсолютною залежністю. Володар, подібно дитині без матері, не може існувати без своїх підданих. Він також втрачає границю між собою й підлеглим йому оточенням, як у Людовика: Letat cest woi.
Розвиток сигнальної системи зменшує залежність організму від оточення. Контакт із ним не означає необхідності захоплення оточення у своє повне володіння, при якому воно повністю перетвориться в структуру організму. Не означає також зворотної ситуації, коли живий організм перетвориться в структуру оточення.
Контакт із оточенням втрачає гостроту альтернативи: перемогти або стати переможеним, при якій власна п