Державно-правове становище українських земель у 1918-1940 роках
Информация - История
Другие материалы по предмету История
просування на одну дошку з просуванням Німеччини.
У ст. 3 таємного протоколу 23 серпня 1939 р. зазначалося: Стосовно Південно-Східної Європи радянська сторона вказала на свою зацікавленість у Бессарабії. Німецька сторона ясно заявила про повну політичну незацікавленість у цих територіях.
Не можна не погодитися з думкою українського історика М. Швагуляка про те, що визволення Західної України Червоною армією відповідало корінним інтересам населення краю, яке впродовж століть наполегливо боролося проти національного і соціального поневолення. Щоправда, почуття задоволення від визволення з-під влади панівних верств Польщі невдовзі були затьмарені масовими репресіями проти населення Західної України.
Про наступні наміри правителів СРСР та їх закордонних союзників стало відомо значно пізніше, а тоді факт воззєднання Західної України з УРСР був сприйнятий населенням як величезна політична подія.
Ще до приходу Червоної армії народні маси Західної України захоплювали владу на місцях і створювали ревкоми. Наприклад, у Бродах, що на Львівщині, зібралися учасники революційного руху, створили ревком і звернулися до старости з заявою про те, що вся влада у повіті переходить до комітету. Ревком роззброїв поліцію та жандармерію і озброїв бродівських робітників, які підтримували порядок у місті. Такі події відбувалися у багатьох містах і селах Західної України.
Після приходу Червоної армії ревкоми були реорганізовані у тимчасові органи народної влади й управління. У зверненні до населення Західної України 29 вересня 1939 p., зокрема, зазначалося, що основою нової влади можуть стати створені на демократичних засадах у містах і повітах краю тимчасові управління, а у волостях і селах селянські комітети.
Повітові та міські тимчасові управління обиралися представниками цих адміністративних одиниць, а волос ні й сільські селянські комітети безпосередньо населенням.
Для обєднання діяльності та керівництва місцевими органами Народної влади Військова рада Українського фронту постановою 3 жовтня 1939 р. утворила в колишніх воєводствах Західної України обласні тимчасові управління в складі чотирьох осіб кожне з центрами у Львові, Станіславі, Тернополі, Луцьку. Львівське обласне тимчасове управління 4 жовтня) 1939 р. звернулося з відозвою до Станіславського, Тернопільського та Луцького тимчасових управлінь про створення комітету для організації виборів до Українських Народних Зборів Західної України, які б у законодавчому порядку розвязали питання про суспільний і державний лад краю.
На цю відозву відгукнулися названі тимчасові управління, виділивши на паритетних засадах своїх представників. Комітет був створений у Львові, а склад його затверджений Військовою , радою Українського фронту. Вибори до Народних Зборів призначили на 22 жовтня, а день їх скликання на 26 жовтня 1939 р. Військова рада затвердила також Положення про вибори до Українських Народних Зборів Західної України, опубліковане у пресі Західної України. В його основу покладено принцип загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Активним і пасивним виборчим правом користувалися всі громадяни після досягнення 18 років, незалежно від расової та національної приналежності, віросповідання, статі, освітнього і майнового цензу, соціального становища, цензу осілості тощо.
Були затверджені 1495 виборчих округів, обрані 1484 депутати, серед яких 28% робітників, 52% селян, 18% інтелігенції.
У приміщенні Львівського оперного театру 26 жовтня 1939 р. в урочистій обстановці відкрилися Народні Збори Західної України. Був затверджений такий порядок ден ний Народних Зборів:
1. Про державну владу в Західній Україні.
2. Про входження Західної України до складу УРСР.
3. Про конфіскацію поміщицьких земель.
4. Про націоналізацію банків і великої промисловості.
Делегатів вітали представники всіх верств населення.
Народні Збори 27 жовтня затвердили Декларацію, в якій зазначалося: Віднині вся влада в Західній Україні належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих. Того ж дня Народні Збори обговорили питання про входження Західної України до складу Української PGP. У прийнятій Декларації було записано; Просити Верховну Раду Союзу РСР прийняти Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, включити Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і тим зєднати український народ в єдиній державі, покласти край віковому розєднанню українського народу.
Чільне місце у роботі Народних Зборів належало обговоренню аграрного питання, що завершилося прийняттям Народними Зборами 28 жовтня Декларації про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських і великих державних урядовців. Віднині вся земля Західної України з її надрами, всі ліси та ріки оголошуються всенародним добром, тобто державною власністю, зазначалося у ній.
Делегати Народних Зборів обговорили питання про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України. В одноголосно прийнятій Декларації підкреслювалось: Українські Народні Збори проголошують націоналізацію банків і великої промисловості на Західній Україні. Віднині всі цінності банків, всі великі фабрики, заводи, всі копальні та залізниці оголошуються всенародним добром, тобто державною власністю.
На заключному засіданні депутати обрали Повноважну комісію, якій доручили від імені Народних Зборів