Державний монiторинг навколишнього природного середовища
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
икiв стану довкiлля, бiоти i джерел антропогенного впливу на них;
До найважливiших методiв дослiдження екологiчних проблем вiдносяться статистичний, картографiчний, клiматичний, порiвняльно-географiчний, лабораторно-хiмiчний та iншi. Найбiльш перспективнiшим i необхiдним методом дослiдження СФ польовий експедицiйний метод, тобто метод площинного картографування всiх деградацiйних процесiв безпосередньо на дослiднiй територiСЧ. Метод дозволяСФ дослiджувати i картувати, детально описувати деграцiйнi ознаки всiх компонентiв ландшафтiв (ерозiя, дефляцiя, зовнiшнСФ пошкодження рослинностi, ТСрунтового покриву, забруднення поверхневих вод тощо).
Всi вище згаданi методи дають можливiсть чiтко фiксувати розвиток негативних явищ та СЧх площинне поширення безпосередньо в межах природних обСФктiв.
Методологiчне забезпечення обСФднання складових частин i компонентiв системи монiторингу покладаСФться на Мiнприроди iз залученням субСФктiв цiСФСЧ системи, а також НацiональноСЧ академiСЧ наук, УкраСЧнськоСЧ аграрноСЧ академiСЧ наук, Держкомзвязку та iнших.
Метрологiчне забезпечення обСФднання складових частин i компонентiв ДСМД здiйснюСФться на основi:
- СФдиноСЧ науково-технiчноСЧ полiтики щодо стандартизацiСЧ, метрологiСЧ та сертифiкацiСЧ вимiрювального, компютерного i комунiкацiйного обладнання;
- СФдиноСЧ нормативно-методичноСЧ бази, що забезпечуСФ достовiрнiсть i порiвняннiсть вимiрювань i результатiв оброблення екологiчноСЧ iнформацiСЧ в усiх складових частинах цiСФСЧ системи [3].
Метрологiчне забезпечення обСФднання складових частин i компонентiв системи монiторингу покладаСФться на Мiнприроди iз залученням субСФктiв цiСФСЧ системи та органiв Держстандарту.
В.А.Ковда та А.С.Керженцев у своСЧй працi Екологический мониторинг: концепция, принципы организации коротко розкривають своСФ бачення територiальноСЧ i функцiональноСЧ структури екологiчного монiторингу [8].
Первинним органiзацiйним i функцiональним ядром ДСМД вони визначають регiональну станцiю, яка проводить регулярнi спостереження на своСЧй сiтцi стацiонарних бiосферних пiкетiв i маршрутiв, оцiнюючи стан природного середовища екологiчного регiону, типового для даноСЧ фiзико-географiчноСЧ зони. Базова станцiя узагальнюСФ iнформацiю, що поступаСФ вiд пiдлеглих СЧСЧ регiональних станцiй i оцiнюСФ стан середовища та територiСЧ бiльшого регiону. Вона передаСФ данi в нацiональний центр монiторингу, де концентруСФться iнформацiя всiх базових станцiй, на основi якоСЧ даСФться оцiнка стану середовища на територiСЧ краСЧни. Нацiональнi центри обСФднують одержанi данi, а потiм передають СЧх на вищий рiвень iСФрархiСЧ монiторингу, який повинен забезпечити зустрiчний потiк переробленоСЧ iнформацiСЧ у виглядi глобальних прогнозiв змiни стану бiосфери.
Далi цi ж вченi розкривають своСЧ бачення просторовоСЧ i функцiональноСЧ структури регiонального монiторингу. В якостi рiвнiв вони видiляють наступнi територiальнi одиницi: 1) екологiчий регiон; 2) типовi ландшафти регiону; 3) характернi бiоценози. Кожному рiвню вiдповiдаСФ свiй масштаб спостереження i оцiнки змiн природного середовища по геофiзичним, геохiмiчним, бiологiчним параметрам [10].
3. Проблеми здiйснення державного монiторингу навколишнього природного середовища в УкраСЧнi
Державна система монiторингу довкiлля СФ складною системою, яка створена на базi iснуючих пiдсистем та мереж вiдомчого пiдпорядкування. Вiдомства - субСФкти ДСМД створювали своСЧ системи без врахування вимог до СФдиноСЧ системи. Тому просте поСФднання таких систем не може утворити ефективноСЧ загальнодержавноСЧ системи, що функцiонуСФ за СФдиними принципами та вiдповiдаСФ загальним вимогам, як до якостi (точностi, вiрогiдностi й оперативностi), так i за регламентом обмiну даними [9]. Забезпечення функцiонування iснуючих фрагментiв ДСМД, як СФдиноСЧ системи, СФ складною органiзацiйною та науково технiчною проблемою, на розвязання якоСЧ було створено Концепцiю ДержавноСЧ програми проведення монiторингу навколишнього природного середовища, схвалену розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 31 грудня 2004 року № 992-р.
За цiСФю концепцiСФю неоптимальне функцiонування системи монiторингу на сьогоднi зумовлюСФться низьким рiвнем унiфiкацiСЧ нормативно-методичноСЧ бази, технiчного забезпечення та взаСФмодiСЧ СЧСЧ субСФктiв, а також недостатнiм обсягом фiнансування робiт [4].
Основними недолiками, що зумовлюють низьку ефективнiсть функцiонування системи монiторингу, СФ:
- вiдсутнiсть СФдиноСЧ мережi спостережень;
- застарiле технiчне i методичне забезпечення спостережень;
- вiдсутнiсть сучасного технiчного оснащення центрiв системи
монiторингу в бiльшостi регiонiв;
- неузгодженiсть окремих елементiв iнформацiйних технологiй, що
використовуються субСФктами системи монiторингу;
- неповна вiдповiднiсть нормативно-технiчного та нормативно-правового забезпечення системи монiторингу сучасним вимогам [4].
Серед комплексу заходiв, якi визначають умови функцiонування цiСФСЧ системи, найголовнiши