Державне регулювання грошового обороту України

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

творити економічні підстави для всіх субєктів ринку, що визначали б доцільність відмов від використання іноземної валюти у внутрішньому грошовому обігу. Такими підставами можуть бути:

  1. підвищення довіри до вітчизняної банківської системи, зокрема шляхом збільшення сум гарантованого повернення вкладів громадян у національній валюті та жорсткого регулювання рівня ризиковості операцій, здійснюваних фінансовими інститутами;
  2. підвищення ефективності внутрішніх платіжних систем, заснованих на картковому обігу. Це сприятиме розвитку безготівкового платіжного обороту і скороченню готівкового, котрий значною мірою обслуговується валютними коштами;
  3. поступовий перехід до режиму повної конвертованості гривні, що в перспективі усуватиме стимули до нагромадження іноземної валюти і використання її у внутрішніх розрахунках;
  4. чітке визначення курсу монетарної політики НБУ на подолання інфляції і гарантування стабільності національних грошей. Це послабить передумови використання іноземної валюти як засобу збереження заощаджень та усуне необхідність вираження внутрішніх цін в умовних одиницях;
  5. розвиток ринку державних цінних паперів, номінованих у національній валюті, як альтернативного напряму інвестування коштів на противагу готівковій валюті та валютним депозитам у банках;
  6. ліквідація законодавчих та економічних засад функціонування сектору тіньової економіки, що обслуговується переважно іноземною валютою [30, с. 33].

Зазначені заходи можуть сприяти процесу дедоларизації економіки, на що, власне кажучи, і повинна бути спрямована не лише валютна політика Національного банку України, а й уся економічна політика держави. Ключову роль у цій політиці мають відігравати заходи, спрямовані на підвищення привабливості національної валюти порівняно з валютою іноземною, що обєктивно потребує зниження ризиків і витрат, повязаних із використанням економічними агентами національних грошей, тобто забезпечення їхньої стабільності.

Використання Національним банком хоча б половини із запропонованих заходів дозволить значно підвищити ефективність управління монетарною політикою держави та покращити стан фінансового ринку України вже найближчим часом.

 

ВИСНОВОК

 

Виходячи з проведеного аналізу сучасного стану грошового обороту України, можемо зробити наступні висновки:

1. до 2008 р. спостерігалося стабільне зростання грошової маси України, однак в 2009 р. значно скоротилися показники М2 на 27,2 млн. грн., що становить 5,42 % та М3 на 28,4 млн. грн., тобто на 5,51 %;

2. протягом досліджуваного періоду в структурі грошового обороту України найбільш вагомими показником був агрегат М2 строкові кошти в національній валюті та іноземна валюта. З одного боку, це свідчить про наявний потенціал інвестиційної активності, однак з іншого відбувається відтікання коштів з реального сектору економіки;

3. 2008 2009 рр. відмічені значним нарощуванням державного боргу, зокрема зростання зовнішнього боргу держави становило 121 %, а сума зовнішніх запозичень банківського сектору зросла більше, ніж у 14 раз;

4. протягом аналізованого періоду відбувалося постійне зростання темпів рефінансування банків. Лише за останній квартал 2008 р. воно становило 105,4 млрд. грн. а за шість місяців 2009 р. обсяги рефінансування Національним банком України комерційних банків зросли ще на 55,7 млрд. грн.

Таким чином, світова фінансова криза відчутно позначилася на Українському грошовому ринку, однак дослідження державної монетарної політики довели, що багатьох наслідків можливо було б уникнути, якби Національним банком України проводилася виважена грошово-кредитна політика.

Дослідження наявних заходів боротьби з фінансовою кризою у зарубіжних країнах та вивчення українських фінансових реалій дозволило навести низку заходів грошово-кредитної політики, які б змогли в недалекому майбутньому значно покращити стан грошового обігу України.

До основних з числа цих заходів можливо віднести:

  1. реальне привязування монетарної політики до попиту підприємств, тобто збільшення частки рефінансування банків під виробничі векселі%
  2. націоналізація активів проблемних банків;
  3. використання керованого плаваючого курсу гривні з поступовим переходом до вільного обмінного плаваючого курсу;
  4. контроль над зовнішнім боргом приватного сектору;
  5. реанімація фондового ринку;
  6. подолання значних масштабів доларизації української економіки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Бураковський І.В., Плотніков О.В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України. Харків: Фоліо, 2009. 299 с.
  2. Демківський А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. К.: Дакор, 2005. 528 с.
  3. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. Вид. 2-ге, доопрац. і допов. К.: КНЕУ, 2005. 440 с.
  4. Злупко С.М. Перехідна економіка: сучасна Україна: Навч. посіб. К.: Знання, 2006. 324 с.
  5. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. Вид. 2-ге, змін. й доп. Тернопіль: Карт-бланш, 2005. 528 с.
  6. Карлін М.І. Державні фінанси України: Навч. посіб. К.: Знання, 2008. 348 с.
  7. Карлін М.І. Фінанси України та сусідніх держав: Навч. посіб. К.: Знання, 2007. 589 с.
  8. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Фінансова система. Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 184 с.
  9. Матвієнко П.В. Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України. К.: Наук. думка, 2004. 256 с.
  10. Михайлов?/p>