Держава та ринок
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
у, що створює сильний, життєздатний організм у економічній сфері. Поєднання різних секторів діяльності в ринковому механізмі допомагає в укоріненні нього самого[2, с.195].
Таким чином, ринок в політекономічному аспекті визначається як сукупність відносин щодо економічної власності. Економічна сутність ринку виражається через ринковий механізм, діючими важелями якого виступають попит, пропозиція та конкуренція, а функції, виконувані ринком, зумовлені законами ринку.
2 РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Сьогодні поняття держава тлумачиться по-різному. Частіше за все цей термін порівнюють зі словами країна, народ, суспільство. Вчені К.Гербер, П.Лабанд, А.Дайсі, А.Есмен прихильники юридичного позитивізму трактували це поняття як правову форму для спільного життя народу, верховну юридичну особу, юридичне уособлення нації[8, с.46]. Вчений Кельзен ототожнював державу з правом. На його думку, держава являє собою систему відносин панування і підлеглості, де воля одних виступає мотивом інших; цей вчений також вважав, що держава це відносно централізований правопорядок, і у кожному елементі цієї системи повинна бути гармонія.
Таким чином, держава це система відносин, як і ринок, схожі навіть їх характери вони носять економічну спрямованість, правову природу. Зрозуміло, що ринок це самостійний механізм, як і держава. Але чи можуть вони існувати окремо один від одного? Чи потрібний державний контроль у сфері ринку? На ці питання я відповім у подальшому.
Що представляє собою регулювання державними структурами? Це поняття можна розуміти у широкому та вузькому аспектах: або це безпосереднє втручання держави в економіку, або адміністративно правова регламентація підприємницької діяльності. На думку вченого Швайка, державне регулювання це комплекс заходів держави, спрямованих на скерування поведінки товаровиробника в напрямі, необхідному для досягнення поставлених органами державної влади цілей [12, с.37]. Іншими словами, держава передусім є керівним елементом у співвідношенні держава-ринок: у цьому я повністю згодні з вченим, тому що вважаю так: жодна структура не можу функціонувати правильно, якщо в неї нема чітко сформульованого завдання, курсу, на який треба спрямувати свою діяльність.
Отже, державний контроль має далеко не останню роль у загальній картині ринкової економіки. Але є також і інший компонент цієї системи ринок. У першому питанні моєї курсової роботи було розглянуто поняття ринку, але я вважаю необхідним згадати його визначення за вченим Базилнвичем. На думку цього вченого, ринок це система економічних відносин, повязаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно грошових і фінансово кредитних механізмів [2, с189].
На підставі матеріалу, розглянутого у першому питанні роботи та конкретно цього визначення, я можу стверджувати, що ринок це самостійна система, яка у своїй основі приховує найголовніше зацікавленість продавця у реалізації виготовленого товару, а покупця у придбанні необхідного товару. Але чи є ця самостійність повною, цілою? Цим питанням я повертаюсь до тієї думки, що була наведена вище чи можливе існування ринку без держави? Після того, як були розглянуті запропоновані вченими визначення двох складових, що разом утворюють ринковий сектор економіки, я вважаю доцільним приступити дол. цього важливого питання.
Вчений Адам Сміт називав ринок вільною рукою, що є ліберальним поглядом на сумісне існування ринку та держави. Така політика почала активно розвиватися у XIX столітті, і отримала назву економічний лібералізм [1, с.348]. На мій погляд, ці ідеї, що мали таке кредо “laissez faire”, у перекладі з французької хай буде,як буде, є цікавими, але не тими, що розкривають спроможність ринку повноцінно розвиватися. Але перспективи окремого, самостійного прогресу у ринку досить невеликі, навіть якщо повністю дотримуватися доктрини ліберальної свободи, тому що у ринкової системи є як плюси, так і мінуси.
Негативні сторони ринкового механізму, що мають місце у його діяльності, докладно описані вченим Гукасьяном.
- По-перше, ринок не гарантує прав на доходи або труд, більш за те, він підштовхує суспільство на розділення бідні - багаті;
- По-друге, ринок не надає стимулів для виготовлення суспільно корисних благ та послуг, наприклад, медицина, освіта і т.д.;
- По-третє, ринок орієнтований лише на задоволення потреб тих верств населення, що мають гроші, а не соціально ризикованих, малозабезпечених людей.
[4, с.100]
Наведені причини мають соціальну природу, і саме тому треба замислитись про сумісність ринку з державою.
Повернемось до визначення поняття держава: вчений Малий називає її юридичним уособленням нації, народу, отже, країна не може існувати без людей. А якщо ринок не задовольняє природні, соціальні потреби тих, хто уособлює продавця та покупця, як він може існувати самостійно? Отже, на підставі негативних факторів, що були розглянуті, я роблю висновок, що повністю окреме існування ринку та повне невтручання держави неможливі, бо така політика призведе до деградації ринкового механізму, що в своїй основі має людський інтерес.
У економічної свободи також є інший аспект вона не повинна перетворювати ринковий сектор з того, що частково контролюється у той, що уособлює анархію
[1, с.348]. У цьому я згодна з вченим Амосовим, тому що не контроль