Geum.ru

Депозитні операції комерційних банків

Контрольная работа - Банковское дело

Другие контрольные работы по предмету Банковское дело

ду з цього джерела залежать від розміру й структури інвестиційного портфеля, а також дохідності різних видів цінних паперів

Основну масу доходу від комісійних операцій банки отримують у вигляді комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів. Інші види комісійних доходів становлять незначну частку в загальному обсязі доходів через нерозвинутість ринку таких послуг, як трастові, факторингові, лізингові та ін.

До інших видів доходу від комісійних операцій належать:

  1. комісія за надання гарантій та порук;
  2. плата за акцептні операції банку;
  3. плата за фінансування капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги;
  4. комісійні за здійснення валютних операцій;
  5. комісійна винагорода за консалтинговими послугами.

Оскільки прибуток банку це різниця між валовими доходами та валовими витратами банку, розглянемо структуру його витрат.

Витрати банку включають:

1) Операційні витрати:

  1. сплачені проценти за залученими банком коштами;
  2. сплачена комісія;
  3. витрати на операції з цінними паперами;
  4. витрати на валютні операції;
  5. витрати на розрахунково-касове обслуговування;
  6. витрати на страхування майна, цінностей ризику;
  7. інші операційні витрати.

2) Неопераційні витрати:

  1. витрати на утримання персоналу;
  2. витрати, повязані з експлуатацією основних фондів банку;
  3. інші витрати .

Найбільшу частку в загальній сумі витрат банку становлять витрати на виплату процентів за депозитами, за рахунками до запитання тощо.

Банківські менеджери повинні здійснювати щомісячний аналіз рівня доходів та витрат банку як у цілому, так і за статтями з метою мінімізування витрат та отримання прибутків.

Банки заінтересовані в збільшенні чистого доходу, і для цього в їхньому розпорядженні є такі можливості:

- підвищення рівня дохідності від використання кожної складової активів;

- здійснення перерозподілу активів на користь тих, що дають найбільший дохід;

- зменшення процентних та непроцентних витрат.

В економічних умовах України комерційні банки проводять політику плаваючих процентних ставок як за кредитами, так і депозитами.

З погляду оцінки прибутковості банку аналіз його процентних ставок відіграє значну роль. Головним у цьому аналізі є розподіл активів та пасивів на такі групи:

1)активи і пасиви, за якими відбувається повний перегляд процентних ставок при змінах ринкових умов;

2)активи і пасиви, процентні ставки, процентні ставки за якими можуть переглядатися протягом трьох місяців;

3)активи і пасиви, процентні ставки за якими можуть змінюватися понад три місяці;

4)активи і пасиви з повністю фіксованими ставками.

Перші дві групи активів і пасивів чутливі до зміни процентних ставок, останні дві нечутливі. За стабільної фінансової ситуації в країні банки прагнуть витримувати баланс між вартістю активів і пасивів з фіксованими та плаваючими процентними ставками. Але така рівновага спостерігається досить рідко. Як правило, при зростанні процентних ставок банки зацікавлені у перевищені у обсязі чутливих до змін процентних ставок активів над відповідного ґатунку пасивами. У цьому разі виникає розрив, або дисбаланс, між групами активів і пасивів, який характеризує показник GAP. Якщо обсяг активів з чутливими процентними ставками більший від обсягу пасивів з чутливим процентними ставками, значення GAP позитивне, коли навпаки відємне.

Визначення оптимального значення GAP, постійний аналіз змін у структурі активів і пасивів та процентних ставок, що їх характеризують, постають важливим напрямом банківської діяльності. В умовах фінансової нестабільності ризик зміни процентних ставок ускладнює роботу банківських менеджерів та суттєво впливає на можливість отримувати комерційним банком запланований обсяг прибутку [3].

Національний банк України регулює діяльність комерційних
банків, встановлюючи вимоги щодо мінімального розміру капі
талу нормативів (капіталу, ризику, інвестування, розпорядження
валютною позицією), нормативів обовязкового резервування коштів банківською системою.

Основним елементом капіталу комерційного банку є статутний капітал. Національний банк України встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу комерційного банку на час його створення і реєстрації. Надалі вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банків змінюються.

Одним з найважливіших показників фінансового стану банку є регулятивний капітал. Він має забезпечувати захист вкладів та фінансову стійкість і стабільну діяльність банку та є джерелом покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банк бере на себе в процесі діяльності.

Одним із важливих інструментів вимірювання міцності фінансового стану банку та його надійності є нормативи капіталу (норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) і норматив і норматив адекватності основного капіталу (НЗ)).

Норматив адекватності регулятивного капіталу банку визначаться як відношення регулятивного капіталу до сумарних активів та певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів під нестандартну заборгованість за всіма активними операціями.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу діючих банків має становити:

а)для місцевих кооперативних банків: на 1 січня 2007 р. не менше 1 500 000 євро;

б)дл