Депозитні операції комерційних банків
Контрольная работа - Банковское дело
Другие контрольные работы по предмету Банковское дело
?ся шляхом зваження суми коштів, що обліковуються на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування.
Комерційні банки використовують резерви на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.
Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується комерційними банками за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.
Комерційні банки зобовязані формувати резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості.
Комерційні банки формують резерви під дебіторську заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків Відрахування в резерви. Резерви використовуються для покриття можливих втрат від дебіторською заборгованістю, якщо вона визнана безнадійною.
Класифікація кредиторської заборгованості за групами ризику здійснюється залежно від строків її погашення згідно з укладеними договорами, а за відсутності договірних умов залежно від строків перебування її на балансі.
Безнадійна дебіторська заборгованість, що обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість, погашення якої не відбувається протягом наступних 180 днів, списується за рахунок резервів.
Дебіторську заборгованість, списану за рахунок резервів, комерційні банки мають враховувати за позабалансовими рахунками. Комерційні банки зобовязані продовжувати роботу з клієнтами щодо погашення ними дебіторської заборгованості до закінчення строку позовної давності згідно з чинним законодавством України.
Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої закінчився, списується з позабалансових рахунків.
У разі невиконання комерційними банками вимог цього Положення щодо забезпечення формування резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості в повному обсязі до них застосовуються санкції відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства [2].
Наступним елементом забезпечення фінансової стійкості є складання звітності. Звітність як складова бухгалтерського обліку є його завершальним етапом. Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.
Обовязковою умовою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.
Комерційні банки складають щоденні й місячні баланси. Щоденне складання балансу є особливість бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошових коштів і цінностей, які розміщені в банку. Баланс характеризує фінансовий стан банку, відбиває його активи, зобовязання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.
Фінансові результати діяльності комерційного банку відбиваються у квартальній звітності про прибутки та збитки. Звіт про прибутки та збитки ґрунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми звітності розміщені у її лівій частині, а витратні - у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відбиваються у обліку в тому періоді. в якому були зроблені чи здійсненні. незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів.
Банківські доходи та витрати обліковуються на рахунках шостого і сьомого класів, а прибуток - на рахунках пятого класу. Розподіл прибутку, отриманого за рік. відбувається на зборах акціонерів банку, але, як правило, правління банку для фінансування поточної діяльності банку протягом звітного року використовує отриманий прибуток, а на зборах тільки затверджують фактичний розподіл прибутку [1].
Для підвищення фінансової стійкості важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок - і прибутковості банку, що є основним із джерел поповнення власного капіталу банку.
Структура банківських доходів:
- доходи від кредитування;
- доходи від інвестиційних операцій;
- доходи від розрахунково-касового обслуговування;
- доходи від трастових операцій;
- доходи від факторингових операцій;
- доходи від лізингових операцій;
- доходи від комісійних операцій;
- інші доходи.
Доходи від кредитування складаються з процентів за банківськими позиками, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70% доходів банки отримують саме від надання позик.
Важливе значення для зростання дохідності банків має інвестиційний портфель цінних паперів банку. Обсяги дохо