Декабристы на Украине
Информация - История
Другие материалы по предмету История
. Муравйова-Апостола. Унтер-офіцери й солдати чистили гвинтівки, готували запас бойових патронів, ретельно перевіряли амуніцію, несли караульну службу. Настрій у всіх був піднесений.
Квартира С. І. Муравйова-Апостола перетворилася в штаб повстання. Там розроблявся бойовий план дій Чернігівського піхотного полка. В розвідку до Києва штаб послав прапорщика О. Є. Мозалевського в супроводі унтер-офіцера і трьох солдатів, щоб зясувати обстановку і поширити там агітаційні документи". Офіцери розглянули три можливі напрямки походу: на Київ, Білу Церкву і Житомир, щоб підняти на боротьбу інші військові частини. Не маючи звязку з ними, С. І. Мурав-.іов-Апостол обрав напрямок на Брусилів, звідки можна було б, залежно від обстановки, податися на Житомир або Київ.
За кілька днів до повстання С. І. Муравйов-Апостол відвідав Київ і зустрівся з обер-квартирмейстером 2-ї армії полковником К. П. Ренненкампфом, якому запропонував взяти участь в повстанні. Подібні пропозиції було зроблено також квартирмейстерським офіцерам, що перебували при штабі 4-го корпусу. Офіцери вагалися і не приймали пропозицію С. І. Муравйова-Апостола, який обіцяв їм знову приїхати через пять днів. Розвідка Муравйова-Апостола і Мозалевського свідчила про те, яку велику увагу повстанці приділяли Києву як стратегічному центрові.
С. І. Муравйов-Апостол і М. П. Бестужев-Рюмін напередодні повстання склали два оригінальні агітаційні документи, що містили програму повстання Православний катехізис і відозву. Вони використали релігійну форму викладу ідей, цитатами зі святого письма доводили справедливість і законність збройного повалення самодержавства, скасування кріпосного рабства та встановлення демократичного ладу в Росії.
Для більшої дохідливості Православний катехізис С. І. Муравйов-Апостол побудував у формі запитань і відповідей. В документі обстоюється необхідність свободи російського народу, бо без свободи немає щастя. На запитання: Чому російський народ і російське воїнство нещасні? дано відповідь: Тому що царі відібрали у них свободу. Документ, наскрізь пройнятий анти-царським і антисамодержавним змістом, рішуче підривав царистські ілюзії серед солдатів, колишніх селян-кріпаків. Царі поступають всупереч божій волі, коли тиранять народ. Тому царям люди не повинні коритися. Що ж святий закон наказує робити російському народові і воїнству? Відповідь дається цілком категорична: розкаятися за тривале раболіпство і ополчитися проти тиранства
Автор Православного катехізису вказував солдатам форму і мету боротьби: взяти зброю і сміливо йти за тими, хто їх закликає, скинути неправду і нечестя тиранства, встановити правління, де немає царів, бо вони гнобителі народу. Відтак присяга царям оголошувалася незаконною, бо царі вимагають примусової присяги народові для пагуби. Солдатам пропонувалось:
Для визволення страждальних своїх сімей і своєї батьківщини... ополчитися всім разом проти тиранства і відновити... свободу в Росії.
Рукою М. П. Бестужева-Рюміна було написано текст відозви, в якій повідомлялось про смерть тирана Олександра І. Відозва оголошувала повалення самодержавства, що пригноблювало російський народ, скинення пут рабства і свободу Росії, прагнення без міжусобного розбрату встановити народне правління. Російське воїнство прагне встановити народне правління... Не буде вчинено ніяких злочинів. Отже, хай наш благочестивий народ перебуває в мирі і спокої..., чекає й сподівається на найскоріше здійснення нашої святої справи
Відозва до народу не переписувалась і збереглася лише в одному примірнику.
31 грудня об 11-й годині дня Чернігівський піхотний полк зібрався на площі готовий до походу: в повному озброєнні і спорядженні.
В цей час до Василькова прибув прапорщик І. І. Муравйов-Апостол, посланець Північного товариства. Це посилило ентузіазм і віру солдатів у справедливість задуманої справи. Поразка повстання у Петербурзі не зломила мужності й рішучості офіцерів і солдатів.
Офіцерам Чернігівського піхотного полку посланець заявив: Мій приїзд до вас в урочисту хвилину... примусив мене забути про минуле. Може ваша справа вдасться, але якщо я помилявся в своїх сподіваннях, то не переживу невдачі і клянусь честю впасти мертвим на фатальному місці. Ці слова зворушили присутніх, а поручик О. Д. Кузьмін рішуче заявив: Клянусь, що мене живого не візьмуть! Я давно сказав: Свобода або смерть!. І молоді патріоти, сповнені надій і революційного запалу, дотримали своєї клятви.
За наказом С. І. Муравйова-Апостола було прочитано перед строєм Чернігівського піхотного полку революційний документ, що закликав солдатів до збройної боротьби, Православний катехізис. Цей документ вперше похитнув віру солдатів у непорушність особи царя і кріпосницького ладу, засвітив у їх свідомості вогник боротьби за свободу. С. І. Муравйов-Апостол закликав солдатів зброєю відстоювати свої права.
Чернігівський піхотний полк, окрилений надією на успіх справи, рушив у похід з вигуками ура!. Жителі Василькова, проводжаючи повсталих воїнів, зичили їм успіху, і ця підтримка підбадьорювала офіцеоів і солдатів. Надвечір того ж дня полк вступив до Мотовилівки, де наступного дня повстанці отримали поповнення мушкетерську роту під командуванням підпоручика А. А. Бистрицького. Тепер повстанців налічувалося близько