Громадська думка i ЗМРЖ та СЧх вплив на забезпечення законностi та профiлактики правопорушень у службовiй дiяльностi працiвникiв мiлiцiСЧ

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



ю, 31,0% - швидше за все довiряю, 6,0% - звичайно довiряю, 26,0% - важко вiдповiсти [7, с.189]. Як бачимо, ставлення до мiлiцiСЧ у Харкiвськiй областi переважно негативне, а це вiдображаСФ реалiСЧ сьогодення. Оцiнка мiлiцiСЧ - загальний показник дiяльностi, який свiдчить про становище та статус мiлiцiСЧ в суспiльствi та готовнiсть громадян надавати допомогу правоохоронцям органам у боротьбi зi злочиннiстю та у профiлактицi правопорушень. Головна ж мета, - пiдкреслюСФ О.М. Бандурка, - в дiяльностi органiв внутрiшнiх справ полягаСФ в забезпеченнi громадського порядку на всiй територiСЧ держави [8, с.7]. Громадська думка про дiяльнiсть мiлiцiСЧ може розглядатися пiд впливом таких чинникiв, як: 1) полiтика держави, полiтичних партiй, рухiв i органiзацiй, депутатського корпусу щодо службовоСЧ дiяльностi мiлiцiСЧ; 2) формування громадськоСЧ думки населення про СЧх службову дiяльнiсть; 3) формування думки працiвникiв мiлiцiСЧ про СЧх дiяльнiсть; 4) роль ЗМРЖ у формуваннi громадськоСЧ думки щодо службовоСЧ дiяльностi; 5) рiвень правовоСЧ культури, свiдомостi громадян вiдносно права, законностi i правопорядку в службовiй дiяльностi мiлiцiСЧ.

РЖз вiтчизняних i зарубiжних науковцiв суттСФвий внесок у дослiдження проблеми ролi i мiiя громадськоСЧ думки та засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ в дiяльностi мiлiцiСЧ зробили О.В. Джафарова, Г.Х. РДфремова, РЖ.Д. Казанчук, В.РЖ. Каменська, В.В. Клочкова, А.Я. Малигiна, А.Р. Ратiнов, Р.А. Сафарова, С.С. Стрельнiкова, В.Т. Томiна, В.С. Чернявський. Проте ця тема, в наш час, настiльки актуальна, що до СЧСЧ вивчення необхiдно залучати фахiвцiв рiзних наукових профiлiв.

Рiвень наукового аналiзу громадськоСЧ думки значною мiрою залежить вiд методики i технiки дослiдження. РЖснуСФ два методи виявлення i вивчення громадськоСЧ думки. Юридичний метод передбачаСФ вивчення пропозицiй, заяв, скарг громадян, особисте спiлкування з людьми в трудових колективах, наукових установах, вивчення матерiалiв у засобах масовоСЧ iнформацiСЧ. Соцiологiчний метод - сфокусоване групове iнтервю, аналiз документiв, анкетне опитування, соцiологiчне iнтервю, соцiологiчне спостереження, соцiологiчний експеримент i т.д. [15, с.186]. Удосконалення i взаСФмозвязок юридичного i соцiологiчного методiв, виявлення i вивчення громадськоСЧ думки важливi не тiльки для аналiзу стану законностi, а й для змiцнення органiзацiСЧ та диiиплiни особового складу, для пiдвищення якостi управлiнських рiшень.

У наш час ця проблема вирiшуСФться не на достатньому рiвнi. Для цього СФ обСФктивнi i субСФктивнi причини. Серед обСФктивних причин слiд назвати дефiцит пiдготовлених кадрiв, СЧх матерiальне i фiнансове забезпечення, вiдiрванiсть теоретичних розробок вiд практичноСЧ дiяльностi мiлiцiСЧ, що не сприяСФ досягненню очiкуваного кiнцевого результату [5, с.144]. Серед субСФктивних причин - небажання деяких керiвникiв органiв i пiдроздiлiв мiлiцiСЧ виносити смiття з хати, тобто оприлюднювати тi чи iншi незаконнi дiСЧ своСЧх пiдлеглих, СЧх вiра в те, що вони i без врахування громадськоСЧ думки володiють достатньою iнформацiСФю про обСФкт управлiння i стан справ, а також на своСЧй дiлянцi роботи; крiм того, за результатами вивчення громадськоСЧ думки необхiдно приймати додатковi заходи задоволення суспiльних потреб та iнтересiв, що викликаСФ певнi незручностi.

Вивчення та реалiзацiя громадськоСЧ думки необхiднi для розробки стратегiчних i тактичних дiй, для змiцнення законностi i правопорядку. Як справедливо пiдкреслюСФ К.В. Балабанов, необхiдно враховувати всю iнформацiю, яка маСФ значення для органiв внутрiшнiх справ. Часто, другорядна iнформацiя у подальшому маСФ важливе значення для правильноСЧ органiзацiСЧ управлiнських рiшень [1, с.144]. РЖнформацiйною основою виявлення громадськоСЧ думки слугуСФ принцип зворотного звязку. Це означаСФ, що ефективне управлiння, дiяльнiстю мiлiцiСЧ може здiйснюватися завдяки одержанню субСФктом управлiння iнформацiСЧ про стан обСФкта управлiння, про тi процеси, якi вiдбуваються в суспiльних вiдносинах, в першу чергу - в правовiй системi держави. Постiйний обмiн повною правдивою оперативною iнформацiСФю мiж мiлiцiСФю i населенням даСФ можливiсть полiпшити захист громадян вiд злочинних елементiв.

Активнiсть громадян щодо спiвпрацi з мiлiцiСФю громадськоСЧ безпеки в районах, де вищезазначенi показники високi, СФ бiльш плiдною i перебуваСФ у прямiй залежностi вiд результатiв СЧх службовоСЧ дiяльностi. РЖ навпаки, там, де мiлiцiя вищезгаданi проблеми не вирiшуСФ (наприклад, багато заяв залишаються без вiдповiдного реагування, даються необТСрунтованi вiдмови у притягненнi до кримiнальноСЧ вiдповiдальностi, мають мiiе ухиляння, вiд облiку та iншi порушення законностi), там не слiд розраховувати на позитивну громадську думку про дiяльнiсть працiвникiв мiлiцiСЧ.

Авторитет будь-якого органу i пiдроздiлу мiлiцiСЧ складаСФться iз авторитету його працiвникiв, отже, престиж СЧх в цiлому залежить вiд того, як кожен працiвник забезпечуСФ права та iнтереси громадян [8, с.9]. В цьому аспектi слiд мати на увазi, що у наш непростий час, працiвник мiлiцiСЧ, який дiСФ в умовах поширеноСЧ у суспiльствi брехнi та нечесностi, поступово втрачаСФ здатнiсть вiрити людям, з якими вiн спiлкуСФться у вiльний вiд служби час. Постiйне спiлкування з правопорушниками може негативно позначитись i на спiлкуваннi працiвника з iншими людьми, призводить до деформацiСЧ поведiнки. Таким чином, громадська думка маСФ значний вплив на формування свiдомостi i свiтосприйняття особового складу органiв i пiдроздiлiв внутрiшнiх справ. З ?/p>